Раніше, за прикладом СРСР, у більшості з них кошти йшли не на поліпшення життя людей, не на будівництво хороших доріг, а на гонку озброєнь. Москва наполегливо радила лідерам Албанії, Болгарії, Румунії і навіть Югославії купувати радянські літаки й танки для відбиття можливих атак з боку НАТО. Лише Греція, до якої наприкінці Другої світової війни не змогли дійти війська Радянської армії і встановити в ній комуністичний режим, розвивалася в іншому напрямку й могла вкладати значні кошти в будівництво магістралей. Ось чому показник смертності на дорогах тут завжди був значно нижчий, ніж у сусідніх країнах.
Але й зараз греки невдоволені тим, що в країні показники смертності на дорогах вищі, ніж в інших розвинених країнах Заходу. Наприклад, в 2018 році в Греції на один мільйон людей припадало 68 смертей, а в середньому по ЄС — 49. Що-
правда, порівняно з 2010-м, коли цей показник був одним із найвищих, кількість дорожньо-транспортних пригод знизилася на 44 відсотки. За дев’ять років грецькій владі вдалося побудувати кілька швидкісних магістралей, упорядкувати найаварійніші ділянки шляхів у містах. Тобто інфраструктура значно покращилася.
Але тепер на перше місце в основних причинах аварійності став виходити людський фактор. Греки не завжди дотримуються швидкісного режиму на ідеальних дорогах, не стежать за знаками, зловживають розмовами по мобільних телефонах під час руху.
Відомий у минулому грецький гонщик Тасос Маркуізос зазначив, що на вулицях з життям розстається невиправдано багато людей. У своєму виступі на телеканалі Politica він наголосив: «Унаслідок стихійних лих теж гинуть люди, однак на дорозі щодня число загиблих значно більше, ніж померлих унаслідок пожеж і землетрусів, а ми цього дотепер не усвідомили».
Маркуізоса непокоїть те, що молоді греки за кермом сучасних автомобілів почуваються гонщиками, хоча вулиці міст та й заміських магістралей геть не нагадують траси «Формули 1» і не мають засобів захисту від аварій. Звертаючись до влади, він зазначив: «Наша держава була б фінансово заможніша, якби так багато людей не гинуло на вулицях міст і сіл». І пояснив свою думку: «Якби люди, котрі померли в ДТП, залишилися живі, вони заплатили б податки, підвищивши ВВП і забезпечивши тим самим кращий рівень життя населення загалом».
Як протистояти цьому? Тасос Маркуізос вважає, що необхідно змінювати свідомість людей. І починати це треба з родини, де батьки повинні з самого дитинства говорити з малюками про цінність людського життя, цей процес має тривати й у школах. «Ми повинні прищеплювати самосвідомість поведінки на дорозі змалечку, як це робиться в Європі», — зауважила людина, яка більшу частину свого життя провела за кермом і ніколи не була винуватцем ДТП.
Відомого гонщика тривожить те, що учасниками ДТП часто стають не тільки молоді любителі швидкості, а й люди літнього віку. Здоров’я не завжди дозволяє їм керувати автомобілем, а знижена увага й уповільнена реакція призводять до сумних інцидентів. Він запропонував регулярно екзаменувати людей похилого віку, які повинні доводити, що здатні управляти сучасним автомобілем. І закликав зупинити лікарів, які «сліпо видають довідки про гарний стан здоров’я людей», котрі за багатьма показниками просто не повинні сідати за кермо автомобіля.
Слід зазначити, що слова грецького гонщика повною мірою можна віднести й до сусідньої Болгарії. З настанням літа тут зросла кількість дорожньо-транспортних пригод. Найчастіше через порушення швидкісного режиму, неуважність водіїв. Але ось що прикметно: коли болгарські водії в’їжджають на територію Греції, то строго виконують усі правила дорожнього руху — не беруть у руки під час їзди мобільний телефон, пристібаються ременями безпеки й змушують це зробити всіх пасажирів, не курять у салоні автомобіля, обов’язково до початку руху увімкнуть світло фар тощо. Просто в Греції штрафи на дорогах значно вищі, ніж у Болгарії. І проігнорувати оплату квитанцій не вийде. Контроль над цим тут суворіший.
