Новина про те, що в «Слуги народу» вже є кандидати на посаду Голови Верховної Ради та Першого заступника Голови Верховної Ради тільки поширилася в інформаційному просторі. А лідер партії Дмитро Разумков, який і претендує на найвищу посаду в законодавчому органі влади, вже заявив, що на пост заступника глави парламенту народні депутати обиратимуть одного із представників опозиції. Хоч «Слуга народу», найпевніше, матиме так звану монобільшість, а це автоматично означає, що без голосів цієї політичної сили в парламенті неможливо буде ухвалити жодного рішення, Д. Разумков наголосив: із приводу кандидата на посаду заступника очільника Верховної Ради в опозиції мають визначитися самотужки. Мовляв, це буде по-демократичному. Якщо всі чотири партії висунуть свого кандидата, то голосуватимуть з приводу кожного персонально, припустив він.

Інший представник «Слуги народу», якого ЗМІ пророкують на посаду керівника фракції в парламенті Давид Арахамія, в радіоефірі підтвердив, що Дмитро Разумков є «безальтернативним» претендентом на посаду Голови Верховної Ради. Майбутній народний депутат повідомив також про існування «шорт-листа» кандидатів на посаду Прем’єр-міністра. Начебто в цей перелік входить Андрій Коболєв (нині він є головою правління НАК «Нафтогаз України»), Юрій Вітренко (виконавчий директор «Нафтогазу»), Олексій Гончарук (заступник голови Офісу Президента з економічних питань) та Владислав Рашкован (виконавчий директор Міжнародного валютного фонду). А Ігор Коломойський, якого преса пов’язує з Президентом Володимиром Зеленським, в інтерв’ю РБК-Україна сказав, що лідерами серед цих кандидатів є Ю. Вітренко та О. Гончарук.

Говорити про те, що Генеральним прокурором стане Руслан Рябошапка, поки що зарано, вважає Д. Арахамія. Він стверджує, що нині розглядається ще кілька претендентів на цю посаду. Водночас, повідомляє, що має «ціннісний конфлікт» із деякими колегами по партії. Йдеться про тих, хто має «проросійські» та «антимайданні» настрої. Такі в «Слузі народу» є, каже відомий волонтер, але, за його словами, всі вони — мажоритарники, і на загал їх не більш як один-два відсотки від усіх тих, хто потрапляє в парламент під зеленими прапорами. Та й то не все однозначно, каже представник пропрезидентської партії, адже навіть ці люди обговорюють не повернення в Росію, а необхідність подумати і переоцінити наші стосунки з сусідньою країною.

За словами Д. Арахамії, в партії вже визначаються з приводу того, як прийматимуть рішення. Начебто все сходиться до такої моделі: якщо до десяти відсотків парламентаріїв від «Слуги народу» не підтримуватимуть якесь рішення, то вони мають прийняти позицію більшості. А відтак, фракція голосуватиме однорідно, припускає майбутній народний депутат.

Ще один «Слуга народу» — Сергій Швець, який дотепер працював ведучим на каналі «1+1», наполягає на тому, що в парламенті працюватиме за своїм профілем і опікуватиметься питаннями свободи слова та інформаційної політики. Він вже говорить про необхідність ухвалити закон, який визначав би правила роботи ЗМІ в умовах війни. Поки що журналісти спираються на законодавчі норми різних відомств, стверджує він, і називає це несистемним підходом. У законопроекті, над яким терміново треба працювати, необхідно чітко виписати, наприклад, що таке окупаційні війська, сепаратисти, колабораціоністи, непроголошена республіка. Однак, працюючи над нормами закону, варто «вивчити думку громадян з приводу того, чи згодні вони на обмеження інформації в умовах війни для їх же безпеки».

А керівник Київської школи економіки, фахівці якої в Трускавці проводили тижневий тренінг для представників «Слуги народу», Тимофій Мілованов поділився враженнями від навчання. Каже, протягом цього короткого часу всім охочим дали можливість зрозуміти, що в себе включає робота народного депутата. Але цього замало — вчитися потрібно й далі. Таке навчання для майбутніх депутатів буде, але тепер уже в онлайн-режимі. Т. Мілованов повідомив, що ведуться перемовини ще з двома партіями, які також хочуть «підучити» своїх кандидатів у народні депутати. До того ж одна з партій у цьому скликанні навіть не буде представлена.

Тим часом, представники національної платформи «Жінки за мир», ініціатором якої, як відомо, є майбутній народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Наталія Королевська, вже виступили з пропозицією створити в парламенті комітет з питань реінтеграції та відновлення миру на Донбасі. Відповідну петицію розмістили на сайті Верховної Ради. У своїх аргументах спираються на соціологічні дослідження, які начебто засвідчують, що досягнення миру — серед найважливіших для українців питань. А парламент має відігравати провідну роль у цьому процесі. На думку Н. Королевської, ця тема може об’єднати представників усіх політичних сил в законодавчому органі влади.

Її колега, співголова політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабінович наголосив на тому, що у Верховній Раді дев’ятого скликання мови про співпрацю з більшістю бути не може. Винятком можуть стати тільки питання досягнення миру. При цьому політик монополізує право своєї партії на опозицію. Мовляв, в усіх інших політичних сил, які зайдуть у парламент, точками дотику стануть теми, які стосуються курсу на НАТО та Європейський Союз, а також співпрацю з МВФ. Натомість «Опозиційна платформа — За життя», зазначив він, пропонує курс на нейтральну незалежну Україну. Так звану «Швейцарію Східної Європи», яка співпрацює з усіма своїми сусідами. В. Рабінович нагадав, що у восьмому скликанні опозиція не керувала жодним комітетом і не була представлена в президії. Тож нинішня влада має скласти іспит на демократичність і віддати опонентам не тільки місце заступника глави парламенту, а й ті комітети, які реально контролюють економічні та фінансові питання. Як от, наприклад, — бюджетний. Коментуючи кандидатуру на місце в президії законодавчого органу влади, співголова партії відкинув можливість, що цю посаду обійме Віктор Медведчук. Мовляв, для нього пріоритетом залишається партійна робота. Однак достойних цієї посади в партії чимало, зазначив В. Рабінович.

Представник «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв, як голова постійної делегації в ПАРЄ в 2015—2019 роках, звернув увагу на те, що майбутні народні депутати від «Слуги народу» не демонструють бажання обстоювати позицію державного суверенітету в Парламентській асамблеї Ради Європи, а це може суттєво послабити позиції нашої делегації. Такі висновки він зробив зі слів потенційного очільника комітету із закордонних справ Богдана Яременка. «Британці, естонці, латвійці, литовці, грузини, поляки, шведи готові боротися (за запровадження санкцій проти делегації Росії в ПАРЄ. — Ред.), а нова більшість майбутньої української делегації — ні. Це все, що треба знати про готовність нової влади протидіяти агресору», — пише В. Ар’єв на своїй сторінці в соціальній мережі. А його колега по партії, міністр у справах ветеранів Ірина Фріз звернула увагу на законодавчі ініціативи та пілотні проекти зі створення Єдиного державного реєстру ветеранів та програм підтримки підприємництва і забезпечення житлом, які вже реалізовано. Вона наголосила, що державна політика в цій сфері має формуватися саме профільним міністерством із широким залученням безпосередньо самих ветеранів та з урахуванням міжнародного досвіду. Очевидно, таке повідомлення на офіційному сайті «Європейської солідарності» з’явилося з огляду на інформацію про те, що кількість міністерств нова влада має намір скоротити.