Партія «Голос» — одне з відкриттів цього політичного сезону. Створено її так недавно, що аж не віриться, що цього часу вистачило, щоб зібрати необхідну кількість прихильників і потрапити у Верховну Раду дев’ятого скликання. Та все ж — 17 голосів цієї політичної сили робитимуть свій внесок у законотворчий процес протягом найближчих п’яти років. Про народних депутатів, які представлятимуть «Голос» у парламенті, ми майже нічого не знаємо. Але «Голосу України» вдалося поспілкуватися з наймолодшим її представником — Романом Лозинським. Із яким настроєм підходить майбутній парламентарій до нової для себе діяльності і як готується відповідати на виклики?

— Чим особливий цьогорічний День Незалежності?

— Нинішнє свято практично збігається з початком роботи нового парламенту. Суспільство має дуже багато очікувань саме на цьому етапі незалежності. Сподіваюся, нам вдасться пришвидшити зміни. Ми всі побачили, наскільки великим є запит на них. На останніх виборах люди це показали. І тепер ми просто зобов’язані виправдати цю довіру і спробувати ще на цьому році незалежності зробити ривок для того, щоб кожен міг відчути на собі більше корисних і практичних речей.

— Що маєте намір робити ви особисто і ваша партія для того, щоб ці зміни стали відчутними?

— Ми маємо результати різних експертиз. Маємо у складі партії фахівців із різних сфер — і освітня, і медична, і національної безпеки, є журналісти, є політологи... Це збалансована команда професіоналів. Кожен із них іще під час своєї попередньої діяльності — чи то громадської, чи професійної — мав багато проектів. Деякі з цих напрацювань уже включено в тексти проектів законів. Ми готові всі ці речі впроваджувати для того, щоб у кожній сфері, без винятків, могли сприяти ще більш якісній децентралізації, якісному завершенню реформи освіти... і так — у кожній галузі.

— Від вашої партії пройшло не так багато депутатів. Особливо з огляду на кількість представників партії більшості. Чи маєте якісь інструменти впливу для того, щоб зробити свій «Голос» більш відчутним у парламенті?

— Наш пріоритет — пропонувати конструктивні якісні рішення. І підтримувати такі рішення, якщо їх пропонуватиме хтось інший. Ми не плануємо займатися сліпим критиканством чи потуранням. Хочемо абсолютно якісно і грамотно працювати як парламентарії. Бо це теж робота, це — професія. Упевнені, що з такої позиції ми абсолютно зможемо налагодити добрий контакт і співпрацю з монобільшістю. Віримо, що підтримка, корисні ідеї, якісні проекти будуть корисними й для них. Очевидно, що з усіма фракціями ми готові працювати на конструктивному рівні заради якісних законопроектів і якісних змін. Окрім «Опозиційної платформи — За життя», з якими ми не розглядаємо жодного варіанта співпраці на будь-якому рівні. Ми не робитимемо пріоритетів під політичні домовленості, а говоритимемо тільки про якісну партнерську співпрацю заради рішень.

— Чи маєте власну традицію святкування Дня Незалежності? Як відзначатимете його цьогоріч?

— Маю намір долучитися до святкових подій у своєму місті — у Львові. Ми з друзями і родиною проводимо цей день разом. Це гарна нагода побути з тими людьми, з якими немає можливості зустрітися в будні. У контексті подій, які відбуваються в країні протягом останніх п’яти років, ми особливо відзначаємо цей день. Мені 25. Я народився під синьо-жовтим прапором. Радянщина, червоні прапори — для мене це не більше, ніж історія. І незалежність для мене — це незламні українці, які воювали й воюють. Ті, хто займався будівничими речами і продовжує будувати країну. Я зазвичай на День Незалежності йду до своїх друзів, які повернулися або й нині на фронті, і просто дякую їм за те, що вони служать країні й тримають небо над нами.

— Тобто незалежність для вас — як повітря? Щось, саме собою зрозуміле?

— Для мене незалежність — це не якісь аморфні речі чи події. Незалежність — це незламні українці. Йдеться, передусім, про тих, хто творить країну. Хто розуміє, що незалежність — це наш вибір і це наша відповідальність. Ми не сприймаємо її як даність, як те, що нам хтось залишив у спадок, те, що нам хтось виборов і заслужив. А як те, що ми мусимо тепер примножувати і підсилювати.

— Яке побажання маєте для наших читачів, які отримають цей випуск напередодні свята?

— Бажаю всім відчувати якомога кращі зміни в своєму житті й у країні загалом. І кожному мати змогу відчути цю радість, долучитися до цих змін і стати самому цими змінами.

— Дякую за розмову!