У парламенті відбулось спільне засідання комітетів з питань інтеграції України з Європейським Союзом (голова Іванна Климпуш-Цинцадзе) та з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (голова Богдан Яременко). На засідання було винесено декілька важливих питань, серед яких, зокрема, відносини України з ЄС і НАТО, країною-агресором та перспективи Мінського врегулювання війни на сході.

За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби, курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, кінцевою метою якого є набуття членства в ЄС та 
НАТО, залишається незмінним. Водночас він зауважив, що питання євроінтеграції мають об’єднувати всі парламентські сили і проведення спільного засідання двох комітетів за участі урядовців, представників Офісу Президента та експертів гарна традиція, яку варто продовжити.

Зачепивши питання відносин із Росією, міністр закордонних справ Вадим Пристайко наголосив: «Безумовно, ми не збираємося закінчувати війну через здачу національних інтересів. Найкращий варіант нашої перемоги — це перемога, яку ми почали кувати у 2014 році. Це був би єдиний ідеальний шлях, яким Україна відновить свою незалежність. Але наші сили не рівні. Щоб перемогти, маємо побудувати сильну економіку, сильну єдину консолідовану державу, сильну армію. Той час, який ми придбали завдяки Мінському формату, допомозі наших партнерів, дав нам змогу побудувати армію, почуватися більш упевнено. Але це не означає, що завтра ми можемо перейти в атаку та маємо більше шансів втримати агресію, якщо вона буде».

За словами В. Пристайка, завдання влади — не допустити кровопролиття і на додаток до 14 тисяч жертв не отримати додатково трагедію в кожній українській родині. «Оце те, що коротко можна описати «план Зеленського» з додатком певних елементів.

Перший елемент — достукатися до людей, які залишилися за лінією розмежування. Ми хочемо досягти їхнього розуміння, пояснити, що Україна — ліберальна держава, яка базується на загальних цінностях, і для них є місце в нашому майбутньому домі.

Будемо будувати його разом, якщо нам удасться відновити в повному обсязі наші територіальну цілісність і суверенітет. Для цього є механізми, певний план. Своєрідним символом якого є міст у Станиці Луганській», — зауважив міністр, додавши, що завершити будівництво мосту планується до кінця листопада.

Стосовно Мінських угод В. Пристайко сказав, що низку питань можуть вирішити лише народні депутати. У цьому контексті він нагадав, що 31 грудня спливає термін дії закону про особливості здійснення місцевого самоврядування на Донбасі. Тож перед народними депутатами стоїть вибір: це буде новий закон чи зміни до закону.

Питання амністії. «Є різні варіанти підходу до цього питання. Є напрацювання попередників і є абсолютно нові підходи. Наскільки гнучким буде народ України, обрані депутати, уряд. Наскільки далеко ми зможемо зайти, щоб пробачити тих людей, з якими воювали, і продовжити жити разом, — це є основа нашого майбутнього компромісу як держави, нашої зрілості і нашої готовності пробачити людям. Водночас є червоні лінії, які ми не можемо і не повинні ніколи перетнути. Є люди, які вбивали, знущалися. Тож ви маєте поставити крапку в цій суперечці і відкрити шлях для наступного етапу мирного процесу», — сказав В. Пристайко.

Щодо відведення військ, то, за словами урядовця, в Мінських домовленостях ішлося про відведення на трьох тестових ділянках. Нині розведення успішно реалізовано у Станиці Луганській. Наступний етап — Золоте і Петрівське. «Президент Зеленський у своєму плані пропонує не розводити наступні ділянки, а спробувати розвести по всій лінії розмежування. Надзвичайно складне завдання для реалізації. Ми спробуємо це зробити і сподіваємося, що нам це вдасться», — зауважив міністр закордонних справ.

Питання формули Штайнмайєра. «Формула Штайнмайєра обговорена і погоджена, зокрема і мною як представником України. Другого вересня відбулась зустріч представників (дипломатичних радників) чотирьох країн «нормандського формату». Радники домовилися про конкретний текст, в якому написано, що закон «про особливий статус» набиратиме чинності в попередньому форматі на момент проведення виборів. І остаточно цей закон набуде сили в момент, коли ОБСЄ /БДІПЛ прийме рішення про те, що вибори, які відбулись, пройшли відповідно до високих стандартів ОБСЄ. Більше там нічого не записано: ні як проводяться перегони — під дулами автоматів чи після отримання контролю за кордоном. Усе, що з’являється, — це нарости, людська реакція. Те, про що ми домовлялися, не несло жодних додаткових елементів», — повідомив В. Пристайко і додав, що є ідея провести вибори одночасно по всій території. Щоправда, вона зазнає багато критики.

«Але якщо ми розраховуємо на єдину державу, якщо ми робимо спробу зшити Україну, нам потрібне проведення виборів по всій території одночасно. Я розумію, що це бажання може зіткнутися з реальністю, в якій будуть люди з автоматами і танки на вулицях, відсутність кордону. Тоді, вибачте, якщо безпека не забезпечена, очевидно, що вибори відбутися не можуть. Для того, щоб волевиявлення відбулось, потрібно, щоб усі партії та ЗМІ мали доступ до тих територій. І це далеко не весь перелік умов для того, щоб ОБСЄ визнало їх такими, що відповідають волевиявленню українського народу», — сказав урядовець.

Миротворча місія. За словами В. Пристайка, влада спершу спробує розв’язати ситуацію на основі укладених Мінських домовленостей. Якщо ж не вийде, одним із можливих наступних кроків буде миротворча місія. Щоправда, практика показує, що введення місії часто призводить до заморожування конфлікту на десятки років.

А на думку Святослава Вакарчука, немає ніякої офіційної «формули Штайнмайєра». Є спроби змусити Україну до виконання Мінських домовленостей у спосіб, вигідний країні-агресору. «Росіяни, на відміну від нас, розгорнули небачену роботу в інформаційному полі, переконуючи американців та європейців, що «Україна вже і сама не хоче боротися з Росією». Російські «експерти» повторюють: не було ніякого патріотичного підйому в Україні, був «сплеск націоналізму» та «громадянський конфлікт». Ці тези повторюють і деякі європейські політики, яких Москва навчилася купувати. Мовчанка Києва тільки підтверджує ці тези», — наголосив депутат.

За словами Петра Порошенка, принципово важливо, щоб Україна назовні говорила єдиним голосом. Саме для цього необхідні такі зустрічі. «Хоч би як хто критикував, а альтернативи Мінським угодам за п’ять років ніхто не запропонував», — наголосив він і додав, що ніякого розведення військ у Мінських угодах немає. «Вибори мають відбутися за участі українських партій за українськими законами, під контролем української ЦВК і забезпеченням державного контролю. У даному випадку теза без пояснення, що вибори відбудуться по всій території України збуджує людей. Бо волевиявлення на окупованих територіях можливе лише після відновлення суверенітету. Люди це мають чути. Бо інакше виникає обурення, а нам це точно нині не потрібно», — сказав політик.

П. Порошенко підтвердив готовність передати вже напрацьовану дорожню карту, яка має пріоритет безпекового компоненту, для того, щоб не починати все з чистого листа. «Ніколи українська сторона не погоджувалась із формулою Штайн-майєра.

Штайнмайєр за-пропонував лише, щоб одразу після проведення виборів набрав чинності закон про особливий режим місцевого самоврядування. І ні слова більше. Усе в подальшому від лукавого, бо це була путінська інтерпретація формули Штайнмайєра, проти якої заперечували і Президент Франції, і Канцлер Німеччини і врешті сам Штайнмайєр», — сказав депутат.

Насамкінець він наголосив, що Росія нам не партнер, а країна-агресор, і застосовувати щодо неї словосполучення «відбудовували довіру» — неприйнятно. «Перед тим, як кидати в народ такі терміни, нам треба навчитися боронити наші інтереси. Мир — це не просто припинити стріляти. Мир — це відновлення українського суверенітету на українських умовах», — констатував П. Порошенко.