Тим часом, у рамках підготовки до цих слухань, в офісі Реанімаційного Пакета Реформ (РПР) відбулася робоча зустріч експертної громадськості з народними депутатами — головою Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондарем і заступником голови комітету Олександром Маріковським.

Йшлося про нагальні реформи, які необхідно впровадити у сфері охорони довкілля. Зокрема, про Стратегію екологічної політики на 2019—2025 роки, горизонтальні реформи у сфері охорони довкілля, що стосуються екологічного нагляду та контролю, а також про секторальні реформи — з питань управління відходами, зміни клімату, сталого управління лісами, щодо екоподатку, жорстокого поводження з тваринами тощо.

Як наголошувалося на зустрічі, в Україні на сьогодні існують водночас і горизонтальні, і секторальні проблеми у сфері охорони довкілля. Так, Україна потерпає від надмірного та незаконного використання природних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів та ґрунтів. Водночас діючий орган екологічного контролю та низький ступінь відповідальності за екологічні правопорушення не забезпечують дотримання природоохоронних норм.

Зокрема, експерт коаліції РПР Олена Кравченко зазначила, що в Україні дуже низька екологічна свідомість населення. До прикладу, за даними опитувань, хоч 76% українців і вважають, що стан довкілля повною мірою впливає на їхнє життя та здоров’я, понад 43% респондентів визнали, що спалюють суху рослинність чи сміття у себе біля будинку, чим, відповідно, забруднюють атмосферу. Тож тут потрібна загальнодержавна програма підвищення екологічної свідомості населення.

Ще однією проблемою Олена Кравченко назвала недієвий екологічний контроль. Тож експерти й громадські активісти пропонують до розгляду розроблений ними закон, який визначає основні засади здійснення контролю та дотримання всього спектра природоохоронного законодавства органами влади, суб’єктами господарювання та фізичними особами.

Звісно ж, щоб вчасно реагувати на правопорушення, в країні має відбуватися екологічний моніторинг. Утім, на сьогодні, наголошували промовці, фактично відсутні дані про стан довкілля, про обсяги та джерела забруднення. А це в свою чергу стає на заваді в ухваленні рішень. Тож ця проблема теж потребує прийняття відповідного законопроекту. До речі, в Україні не гарантовані належним чином права людини на доступ до екологічної інформації, на участь в ухваленні рішень, а законодавство часто містить безліч суперечностей та прогалин. Тому також було запропоновано внесення змін до деяких законодавчих актів у цій галузі.

Щодо секторальних змін, то всі промовці наголошували, зокрема, на тому, що Україна посідає останнє місце серед європейських країн з управління відходами. Так, у 2017 році у нас утворилося 9,91 млн тонн побутових відходів, з них 9,25 млн захоронено на сміттєзвалищах, що становить понад 93% від загальної кількості. До речі, серед цих відходів є дуже небезпечні, приміром, батарейки, люмінесцентні лампи, медичні відходи тощо. Тож рішення може бути лише одне — ухвалення законопроектів «Про управління відходами», «Про батарейки, батареї та акумулятори», «Про відходи електричного та електронного обладнання» і низки інших.

Серйозного законодавчого врегулювання потребує й лісова галузь. Адже у нас відсутня стратегія її розвитку, а лісове законодавство досі не узгоджене із земельним і природоохоронним, чимало норм є застарілими. Окрім цього, ведення лісового господарювання в лісгоспах і на територіях природно-заповідного фонду відбувається за однаковими підходами, а переведення державних підприємств на самоокупність є тією мотивацією, яка заохочує працівників галузі проводити масштабні рубки.

Були зауваження й у контексті земельної реформи. Так, екоактивістів дуже турбує те, що нині надто спрощена процедура зміни цільового призначення земель. Тож усі наголошували на тому, що потрібна кримінальна відповідальність для чиновників, які готують відповідні дозвільні документи.

Йшлося також про те, що кошти екологічного податку використовуються вкрай неефективно, а інколи навіть йдуть на фінансування шкідливої для довкілля діяльності. Тож це потребує ухвалення закону, згідно з яким кошти спрямовувалися б до спеціальних фондів і через них йшли на фінансування природоохоронних заходів.

Наголошувалося також на тому, що злиття міністерств енергетики та екології могло б бути виправданим, якби було представлено спільне бачення і розв’язання проблеми. Поки що такого не спостерігається.

Водночас голова профільного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко наголосив, що нинішній склад парламенту є унікальний тим, що може без перешкод ухвалювати рішення і вони тісно контактують з Кабінетом Міністрів, міністерствами і відомствами, громадськістю, аби у досить стислий час напрацювати й ухвалити всі необхідні закони у сфері екології. Першим має бути реформування екологічного контролю. Депутат також зазначив, що в комітеті вважають недоречним ліквідацію Державної екологічної інспекції і вже звернулися до Кабміну щодо її відновлення. Проте, як зазначає Олег Бондаренко, така інспекція повинна бути позбавлена корупційних можливостей і працювати за європейськими нормами.

Другим має бути закон про управління відходами. «Сподіваюся, що ми дійдемо згоди з міністерством і до кінця року приймемо цей пакет реформ», — зазначив народний обранець.

Олег Бондаренко також акцентував увагу на змінах у системі користування надрами. Зокрема, одним із таких моментів є видобуток бурштину. Його треба легалізувати, зазначив депутат, додавши, що політична воля всіх трьох гілок влади для цього є. Олег Бондаренко також висловив сподівання, що незабаром буде врегульовано й питання, до чийого відання буде віднесено ліси.

Тим часом заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський запевнив, що комітет досить тісно співпрацює з офісом Реанімаційного Пакета Реформ і дуже уважно ставиться до всіх пропозицій, напрацьованих експертами. Тож депутат упевнений, що жодних перешкод для ухвалення, зокрема, законопроектів, які розробили в РПР, не буде, і закликав усіх прийти 27 вересня на парламентські слухання, аби спільно вдосконалювати екологічну політику держави.

Фото: rpr.org.ua