Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Юрій Сорочик, заступник голови комітету Галина Янченко, голова комітету Анастасія Красносільська та голова підкомітету з питань Регламенту Верховної Ради України Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Павло Фролов.

Експерт Дмитро Котляр, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики розглянув підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції (реєстр. № 1029), внесений Президентом України як невідкладний. Законопроект регулює діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), до роботи якого є безліч запитань та невдоволення.

«Непрофесійне та неефективне керівництво роботою Національного агентства має наслідком дискредитацію діяльності створених в Україні антикорупційних органів, про що неодноразово заявлялося як громадськістю, так і міжнародними організаціями», — йдеться у пояснювальній записці до президентського законопроекту. Як приклад автори документа наводять спроби НАЗК встановити штучні перешкоди для діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), зокрема, шляхом обмеження доступу до Єдиного державного реєстру е-декларацій, висунення вимог для розслідування злочинів незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Законопроектом № 1029 пропонується внести, зокрема, такі зміни до Закону України «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актів: змінити форму урядування НАЗК — з колегіальної на одноосібну. Голову НАЗК призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсного відбору. Новий конкурс має відбутися у 45-денний строк з дня набрання чинності законом, а повноваження чинних членів агентства, керівника апарату та його заступників мають припинитися достроково.

Пропонується також змінити порядок формування та склад конкурсної комісії з відбору голови НАЗК, залучивши представників міжнародних організацій, проте не включати до складу конкурсної комісії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно із законопроектом, має бути створено не більше шести територіальних органів НАЗК, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом. Передбачається надати НАЗК належний доступ до Єдиних державних реєстрів — підприємців та громадських формувань, прав на нерухоме майно, а також доступ до інформації про вчинені нотаріальні дії, інформації з системи депозитарного обліку цінних паперів. НАЗК матиме право отримувати інформацію з відкритих баз даних та реєстрів іноземних держав. Змінами пропонується скасувати обов’язкову державну реєстрацію актів НАЗК в Міністерстві юстиції України, визначити в законі розмір посадових окладів і премій працівників НАЗК.

Для того, щоб людину не притягували до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення, законопроектом пропонується розмежувати повноваження із складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією: за НАЗК закріпити право складати протоколи про корупційні правопорушення, якщо вони були вчинені службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а стосовно інших осіб — Нацполіції. Адже є випадки, коли два різні суди розглядають справи щодо однієї людини та одного і того самого корупційного правопорушення.

Окрім того, законопроект передбачає змінити порядок формування та розширення повноважень Громадської ради при НАЗК, проводити кожні два роки зовнішню незалежну оцінку ефективності діяльності НАЗК, створити в НАЗК підрозділ внутрішнього контролю.

Змінами пропонується розширити зміст повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, однак натомість обмежити коло осіб, які зобов’язані подавати відповідні повідомлення — лише службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, чи займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Депутати розглянули всі поправки до законопроекту, подані до другого читання. Зокрема, враховано поправки до статей 155 і 158 Кримінального процесуального кодексу України — що питання щодо відсторонення голови НАЗК можуть порушувати лише дві особи — Генпрокурор чи керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). А також правки, у яких ідеться про те, що голова НАЗК буде підсудний НАБУ і ДБР, що тільки Генпрокурор може повідомляти йому про підозру.

Досить конфліктним було питання щодо перевірки НАЗК фінансування політичних партій. Зокрема, чи потрібно проводити перевірку позапарламентських партій та виділяти на це кошти, оскільки президент і парламент мають намір взагалі припинити їх фінансування із держбюджету. «Логіка — не блокувати розвиток позапарламентських партій. Однак ми подивилися, куди йдуть гроші. Дослідження руху «Чесно» стверджують, що 80% цих коштів витрачаються на телевізійну рекламу, а відтак ідуть у кишені олігархів, — зауважила голова комітету Анастасія Красносільська (фракція «Слуга народу»). — У середньому фінансування партій коштує 250 мільйонів гривень на рік. За ці кошти 3,5 тисячі українських родин, які мають проблеми з продовженням роду, могли би за рахунок держави стати батьками».

Водночас перший заступник голови комітету Ярослав Юрчишин (фракція «Голос») виступив проти скорочення фінансування позапарламентських партій, наголосивши на потребі схвалення нової комплексної редакції закону про політичні партії.

Заступник голови комітету Галина Янченко («Слуга народу») висловила думку, що є сенс у тому, щоб регулювати норми щодо фінансування політичних партій також і законопроектом про НАЗК, оскільки саме на НАЗК покладено функції перевірки фінансування політичних партій, а до бюджету НАЗК закладається сума, яка потім потрапляє до бюджетів партій. Зрештою, більшістю голосів депутати підтримали збереження чинного порядку фінансування політичних партій, щоб це питання, яке є політичним, вирішували вже безпосередньо у сесійній залі.

Дискусію викликали й поправки щодо заповнення е-декларацій особами, які спільно проживають із декларантом, однак не перебувають із ним в офіційному шлюбі (у т. ч. і особи однієї статі). Частково враховано правки щодо обов’язку е-декларування співробітниками патронатної служби. «Можна сперечатися, чи можна вважати суб’єктом владних повноважень помічників народних депутатів», — зауважила Вікторія Сюмар («Європейська солідарність»). Альона Шкрум («Батьківщина») пояснила логіку нового закону про держслужбу: «Помічників депутатів вилучено із числа держслужбовців, оскільки вони призначаються не за конкурсом і можуть входити до політичних партій. За міжнародним досвідом — або декларують всі громадяни країни, або не декларують ті особи, які працюють радниками на громадських засадах».

За словами голови комітету А. Красносільської, Верховна Рада планує розглянути законопроект № 1029 нинішнього пленарного тижня.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

До речі

В Альтернативному звіті з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики, підготовленому низкою громадських об’єднань та експертів у 2019 році, діяльність НАЗК було визнано незадовільною, а роботу конкурсної комісії з відбору членів НАЗК — дискредитованою.