Директор парламентського телеканалу «Рада» Володимир Лех, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у інтерв’ю парламентському телеканалу «Рада» дав відповіді на питання, які турбують суспільство. Спілкуючись із директором телеканалу Володимиром Лехом, очільник головного законодавчого органу влади розповів про те, як працюють народні депутати і на що громадянам варто сподіватися найближчим часом. Д. Разумков також окреслив, які питання вважає пріоритетними і які, на його думку, потребують нагального вирішення. А от над законом про ринок землі, наприклад, каже глава парламенту, необхідно працювати скрупульозно.
Ми звикли працювати швидко
Верховній Раді дев’ятого скликання найчастіше закидають те, що парламентарії у цьому складі працюють у так званому «турборежимі». «Для когось це турбо-, для когось — гіперрежим, — відповів на це Д. Разумков. — На мою думку, Верховна Рада має працювати швидко, тому що держава потребує реформ. Якщо залишимося на тій швидкості, яка була 28 років у цій державі, то нічого змінити не вдасться». Водночас, за його словами, важливо, щоб «швидкість не впливала на якість». Для цього народні депутати докладають максимум зусиль. «Ніколи не буває так, щоб усе було на 100 відсотків, але до цього треба прагнути», — каже Голова Верховної Ради. Він погодився, що в такому форматі людям працювати важко, а тому висловив вдячність народним депутатам, які іноді й до ночі працюють, але теж розуміють усі виклики. «Вони розуміють, що ми повинні напрацювати всю кількість законопроектів, які визначено першочерговими, — наголошує Д. Разумков. — А нині майже кожного дня додаються нові виклики. Будемо працювати. Для того й прийшли».
Водночас, коментуючи свою власну завантаженість у форматі «турборежиму», глава парламенту запевнив, що під час виборчої кампанії було набагато важче. «Навіть сім’я мене почала бачити частіше, бо бувало й так, що діти тижнями не бачили батька, — каже він. — А в принципі — це мій звичний режим. Ми звикли багато працювати. Думаю, це нормально для чиновників та народних депутатів».
«Особисто мені недоторканність не потрібна»
Під час інтерв’ю Д. Разумков позитивно оцінив перспективу скорочення кількості народних депутатів до трьох сотень. Наголосивши, що нині це рішення має схвалити Конституційний Суд, він висловив переконання в тому, що воно абсолютно «на часі».
«Від того, що число народних депутатів скоротиться до трьох сотень, робота парламенту не зміниться в гірший бік, — запевнив він. — Це буде економія бюджету, осучаснення і відповідність тій кількості громадян, яка є в державі». Так само очільник законодавчого органу влади схвалив зняття недоторканності народних депутатів. «Нам багато років розповідали, що це неможливо реалізувати, що існує багато перепон для цього, — акцентував він. — А ми зробили це протягом двох засідань. Особисто мені недоторканність взагалі не потрібна. Я й раніше без неї жив і тепер добре почуватимуся. Не бачу жодних пере-слідувань парламентаріїв, хоч би які політичні сили вони представляли». У цьому контексті Д. Разумков наголосив на важливості чесної та ефективної роботи антикорупційних органів та зміни судової системи. Мовляв, якщо ці структури почнуть працювати на людей, а не на себе, то не стоятиме питання про недоторканність ані народних депутатів, ані когось іншого.
Довелося главі парламенту відповісти й на запитання про те, наскільки в часи змін важливо перезавантажувати майже всі органи влади. Наприклад, оновлювати склад ЦВК. Д. Разумков висловив переконання в тому, що це необхідно. «Важливо, щоб такі зміни відбувалися, — сказав він. — Так, як це вже відбулося в адміністрації Президента, — і вона стала офісом, і в Верховній Раді, і в Кабміні. Будуть зміни і в апаратах та структурах цих органів влади. Вони не оновлювалися вже протягом багатьох років, а будь-який механізм потребує змін та модернізації... Якщо так можна сказати — нового обладнання. Ми робитимемо це й у Верховній Раді». Водночас глава парламенту повідомив, що нині законодавці очікують пропозицій від Президента з приводу персонального складу ЦВК і тільки тоді прийматимуть рішення з цього питання.
У контексті продажу землі важливо говорити про добросовісного інвестора
У суспільстві обговорюють можливість відкриття ринку землі вже наступного року. Дмитро Разумков висловився з приводу цього питання абсолютно чітко: «Законопроект уже зайшов до Верховної Ради і буде розглядатися. Тут не може бути великої швидкості. Будемо акуратно підходити до цього питання. І Президент, і Кабмін також на цьому наголошують. Важливо, щоб цей документ забезпечив захист інтересів усіх: і приватного власника, і державного, національні інтереси, питання нацбезпеки, захистив інтереси внутрішнього, а можливо, і зовнішнього інвестора. Але ми говоримо про добросовісного інвестора, який прийде розвивати та працювати, а не знищувати».
Водночас Голова Верховної Ради наголосив і на важливості низки інших документів, спрямованих на посилення економіки нашої країни. «Частину ми вже ухвалили, — підкреслив він. — Дещо очікує свого розгляду. Як от питання детінізації ринку. Це одна із найважливіших проблем. Про неї йшлося у програмі і Президента, і партії «Слуга народу». Майже 50 відсотків української економіки перебуває в тіні. Треба зробити так, щоб бізнес вдалося вивести із сірої або навіть і з чорної зон. Ми це поступово робимо. І тут не завжди допомагає «турборежим».
Боротьба з корупцією — ще одна війна
Тему боротьби з корупцією Дмитро Разумков назвав ще однією «війною, яка триває всередині держави». «Протягом багатьох років ми в ній не виграємо, — запевнив він. — Навіть зняття недоторканності — це питання боротьби з хабарництвом. Коли народні депутати відчують: усе, що відбувається в державі (неефективні правоохоронні органи, погана боротьба з корупцією, залежні суди), так само впливає і на них, то вони більш якісно та швидко вирішуватимуть нагальні проблеми громадян». Нині в парламенті багато зареєстровано законо-проектів, спрямованих на боротьбу з незаконним збагаченням, на зміни в державній службі, поінформував Д. Разумков. Щось уже схвалено. Попереду — рішення, пов’язані з реформою прокуратури та судів. Уже починає працювати антикорупційний суд, і глава парламенту висловив сподівання на його ефективність. На шляху подолання хабарництва багато питань, переконаний він, і виділити окремі точки не вийде. Каже: «Проблему треба вирішувати по всьому фронту, тому й намагаємося працювати швидко».
Д. Разумков висловився позитивно з приводу проекту Державного бюджету на 2020 рік. Мовляв, у парламент його подали вчасно. «Документ опрацьовуватимуть у комітетах за участю міністрів, — запевнив він і висловив припущення, що багато ще в ньому може змінитися. — Це нормальний процес. У сам проект бюджету закладено показники, які впливатимуть на розвиток держави протягом наступного року. Поки що важко говорити щось, бо кінцевим документом можна буде називати тільки той, який пізніше вже потрапить до сесійної зали. Але ми готові працювати плідно комплексно та продуктивно з нашими колегами в уряді».
Ми непогано ладнаємо з іншим політичними силами
Голова Верховної Ради запевнив, що намагається співпрацювати з усіма конструктивно налаштованими політичними силами, які справді хочуть змін у країні. «Якщо подивитеся на результати голосувань, то вони часто істотно перевищують три сотні голосів, — каже він. — Тому здається, що ми непогано співпрацюємо з іншими політичними силами, за що я їм вдячний». Подякував очільник законодавчого органу влади й опонентам. Мовляв, «те, що опозиція критикує, — це нормальний процес, якщо критика конструктивна і спрямована на результат». Інша точка зору, впевнений глава парламенту, спонукає шукати нові шляхи розв’язання проблеми.
Чи матиме нова Верховна Рада високу оцінку своїх дій від населення — покаже час. Дмитро Разумков не раз наголошував на тому, що має серйозні наміри позбутися в парламенті прогульників та кнопкодавів. Підтвердив це й під час інтерв’ю телеканалу «Рада». «Поки немає законодавства, згідно з яким за кнопкодавство в народного депутата не можна буде забрати мандат, ми пропонували і будемо використовувати систему штрафів, — підкреслив Голова Верховної Ради. — Нині вона ще юридично не зафіксована. Але наші колеги, які вже потрапити до «шотлиста» кнопкодавів, самі погодилися заплатити штраф у розмірі місячної зарплати. Під час виборчої кампанії ми казали про 80 тисяч гривень. Їх штраф становитиме майже 40 тисяч. Але треба розробити механізм, який не дозволить подальше голосування».
