На знімку: роботи художників Володимира і Миколи Климковичів викликають лише позитивні емоції.
І викликає лише позитивні емоції й відгуки відвідувачів.
А ще ця експозиція вкотре підтверджує, що місто Ужгород зі своєю багатющою тисячолітньою історією, мальовничим ландшафтом, розмаїттям культурних традицій та архітектурних стилів завжди було і залишається одним із улюблених об’єктів творчого дослідження й захоплення як закарпатських художників, так і митців із-за меж краю.
Яскравим прикладом таких майстрів є Володимир Климкович, уродженець російського міста Кемерово, чия сім’я у 1948 році перебралася на Закарпаття. Професійний будівельник, не маючи художньої освіти і практики, почав малювати у 50-річному віці. Вивчаючи спеціалізовану літературу й практикуючись у розмаїтих живописних техніках та прийомах, обрав для своєї творчості чи не найскладніший та рідкісний на сьогодні жанр документально-точного міського пейзажу — «veduta», який зародився ще у ХVI ст. і набув популярності у Західній Європі, зокрема в Нідерландах та Італії.
Основа творчості Володимира Климковича — міські пейзажі. Художник любить зображати краєвиди Ужгорода, Карпат, а також міста та замки Західної Європи. На цій виставці представлено 30 робіт ужгородської тематики, які раніше не експонувалися, розповів директор музею, кандидат історичних наук Василь Коцан.
Окрему частину експозиції становлять роботи сина — Миколи Климковича. Він — представник закарпатської пейзажної школи. Його твори вирізняються яскравою тональністю колориту, вільним мазком і різноплановістю композиції.
Фото надано музеєм.
