«Вірю, чекаю, молюся» — такою є назва документального фільму, знятого у Дніпропетровській області. Цей проект був реалізований 2018 року режисером Катериною Стрельченко. Фільм розповідає про зниклих безвісти та полонених на Донбасі українських військових.
Стрічку вже показали у 25 містах України, вона отримала приз глядацьких симпатій на XV Київському міжнародному фестивалі «Кінолітопис». Також фільм став переможцем Всеукраїнського рейтингу «Знято в Україні» в номінації «Кращий повнометражний документальний фільм» та номінантом Національної кінопремії «Золота дзиґа» (2018).
Днями за підтримки Посольства України в Литовській Республіці відбувся показ цього фільму у кіноцентрі «Скалвія» у Вільнюсі.
Один із напрямів сюжету, що привертає увагу, — історії бійців і цивільних, які пройшли жорстоке та нелюдське поводження на тимчасово окупованих територіях, зазнали серйозних психологічних травм. Героями фільму є хлопці з передової, бійці, які були в полоні, родичі, що розшукують своїх близьких, а також волонтери, представники пошукових організацій, Товариства Червоного Хреста, гуманітарного проекту Збройних Сил України «Евакуація 200», судово-медичні експерти, фахівці з питань ДНК, психологи, повідомила прес-служба Дніпропетровської обласної ради.
Вл. інф.
