На знімку: актор Олег Драч (роль Вінценза) та журналіст «Еспресо» Іван Харук.
Фото надано Іваном Харуком.
Готовий до показу рекламний ролик до фільму «Вінценз» про уродженця Гуцульщини, автора чотиритомної епопеї «На високій полонині» Станіслава Вінценза, котрий присвятив популяризації краю усе своє життя. Рекламний ролик відображає факт із життя Вінценза — вимушену втечу через Карпатські перевали за кордон — до Угорщини, разом із обома дружинами та дітьми від двох шлюбів. Бо Вінцензу всерйоз загрожувала машина радянських репресій.
«Сам фільм зніматимуть наступного року. А ролик фільмували в Пирогові Київської області та селах Буковець і Криворівня — Івано-Франківської. Режисер ролика — польський кінематографіст Ян Кідава-Блонський — лауреат Канського кінофестивалю, оператор — Лукаш Гутт. Роль Вінценза виконує актор та режисер Олег Драч, двох дружин — ведуча «Еспресо» Марія Гурська та актриса Галина Свята». Над сценарієм працювали Наталя Ворожбит (відома за «Кіборгами») та Максим Курочкін», — розповів журналіст ТБ «Еспресо» Іван Харук, уродженець села Криворівня Верховинського району.
«Тізер художнього фільму «Вінценз» реалізує за підтримки Українського культурного фонду ГО «Всеукраїнський демократичний форум». Він буде готовий наприкінці жовтня. Сюжет торкається декількох ключових сцен із життя поляка з гуцульським серцем — Станіслава Вінценза. Відтворені, зокрема, дитячі спогади письменника — виховання нянею-гуцулкою (її роль виконує народна артистка Ніна Матвієнко), драматична романтика стосунків із двома жінками, написання книжки «На високій полонині», — акцентував Іван Харук.
«Життя самого Станіслава Вінценза є історією... Його шлях від Криворівні до французького Гренобля — ніби подорож із зупинками на дивному європейському експресі крізь європейську історію. Його життя — дорога сина нащадка французького емігранта з Гуцулії до Львівського та Віденського університетів, до Бистреці, дорога через в’язницю НКВС, Угорщину часів Другої світової війни — до Франції — ландшафту його прапрадіда. Але Вінценз у літературі, до якої він увійшов у 1930-х роках, — це передусім мітологіка Верховини», — написала філософ та письменниця Юлія Ємець-Доброносова після виходу в світ перекладу з польської епопеї «На високій полонині» (автор перекладу — письменник Тарас Прохасько).
Славне ім’я Станіслава Вінценза, котрий останні роки свого життя мешкав у швейцарській Лозанні, активно популяризує народний депутат Микола Княжицький. Торік він виступив одним із ініціаторів конференції «Вінценз. Діалог-Карпати-Середня Європа», що відбулася в Кракові з нагоди 130-річчя з дня народження польського філософа.
На Верховинщині також з ініціативи Миколи Княжицького провели конференцію «Коло Вінценза: Майбутнє Карпат» у рамках І Міжнародного форуму країн Центральної та Східної Європи «Via Carpatia». Засновано українську недержавну премію імені Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів». Цьогоріч відбувся уже другий форум. Праця триває.
«Для мене Вінценз є одним із найцікавіших європейських гуманітаріїв. Патріот Польщі, він із великою любов’ю ставився до України. Прагнемо створити платформу для міжкультурного спілкування між українцями, поляками, євреями, румунами — представниками народів, які живуть у нашій спільній частині Європи. У Криворівні, на творчій батьківщині письменника, прагнемо створити Центр міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза, який через свою діяльність продовжуватиме ідеї, сповідувані філософом. Передбачено заснувати музей, присвячений культурним та історичним традиціям Гуцульщини і послу регіону — Станіславу Вінцензу», — акцентує Микола Княжицький.
