50 років тому, 29 жовтня 1969 року, було успішно протестовано прототип мережі Інтернет. Дистанційна передача повідомлення з одного комп’ютера на інший була здійснена міністерством оборони США.
Нині, за даними сайту Worldometers, до Всесвітньої павутини підключено 4,4 мільярда людей при населенні Землі 7,7 млрд. Кількість користувачів Інтернету різко зросла з розвитком мобільного зв’язку — щорічно земляни купують понад два мільярди стільникових телефонів, смартфон тепер — не дивина навіть для дітей із країн «третього» світу.
Прогрес цих двох технологій — Інтернету й мобільного зв’язку — створив безпрецедентні можливості для самоосвіти. Безплатні онлайн-курси природничих дисциплін та іноземних мов (наприклад, на платформах edX і Duolingo) допомагають розширити кругозір мільйонам підлітків, яким недоступна освіта у коледжі чи університеті.
В електронних бібліотеках і базах даних доступна в оцифрованому вигляді майже вся інформація, накопичена людством. Історія людства — це історія носіїв інформації. Пам’ять старійшин племені, рукописна книга (чи папірус, чи пальмовий лист, чи камінь), друкована книга, жорсткий диск... Винахід Інтернету стоїть в одному ряду з винаходом писемності й друкарського верстата Гутенберга.
Тим часом
У нашій країні Iнтернетом користуються лише 70% населення. Особливо багато з тих, хто поза мережею, мешкають у сільській місцевості. Адже вже кілометрів через п’ятдесят від Києва нерідко немає надійного покриття. Тож у тій частині Всесвітньої павутини, яка поширюється на Україну — великі діри. Та й люди старшого віку часто надають перевагу кнопковим телефонам, а друковані газети залишаються для них важливим і надійним джерелом інформації.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
