Учасники круглого столу обговорили теми: «Друга світова війна: актуальні проблеми дослідження та вивчення», «Увічнення пам’яті героїв та героїчних подій», «Вплив війни на сучасні ідеологічні, політичні та моральні питання життя волинян» та інші.

— Воєнна історія має бути застереженням людству, — запілки краєзнавців України, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Геннадій Бондаренко. — Дехто після Другої світової вважав, що настане «кінець історії», тобто не буде війн, тероризму, насилля. Однак так не сталося. Усі ці жахіття продовжують су-проводжувати нас. Тим часом у Луцьку, на Меморіалі «Вічної слави», по суті, припинила існування місцева «Стіна плачу» — величезна стела, на якій висіли таблички з назвами знищених у роки війни сіл, а також даними про втрати волинян на фронтах і в тилу ворога. П’ять років тому таблички і написи зняли, мотивуючи тим, що в роки війни на Волині було спалено не 107, а 420 сіл. І тепер стіна дивує лише своєю чорною блискучою пустотою.

Доктор історичних наук Олександр Дем’янюк, вважає, що не треба замовчувати страшні події минулої війни. І запропонував показати відзнятий у Польщі фільм «Волинь», де часто упереджено показано події 1943 року, які в Україні називають «Волинською трагедією», а в Польщі — «Волинською різнею». Відбілювати одну сторону того конфлікту і звинувачувати іншу у всіх злочинах, значить, грішити проти істини. Фільм, на думку вченого, має бути добре перекладений на українську мову і супроводжуватися певним науковим коментарем.

Про вшанування подвигу радянських воїнів, партизанів і підпільників говорив на круглому столі голова обласної організації ветеранів України, генерал-майор у відставці Олександр Булавін. На його думку керівництву держави варто було б зібрати у дні відзначення ювілею в Києві ветеранів війни і віддати їм належні почесті.

Проблеми перезахоронення загиблих воїнів порушив у своєму виступі почесний краєзнавець України, заступник голови обласної організації ветеранів України Геннадій Гулько. Нещодавно активіст брав участь у пошуковій експедиції на місці танкового бою в липні 1944 року поблизу селища Луків. Знайдені там останки 27 воїнів, будуть перезахоронені. Однак жодної підтримки з боку обласної влади пошуковці не отримали. А в тому бою загинули і зникли безвісти понад півтисячі бійців. Більше того, активістам щоразу погрожують, що ведуть вони цю благородну справу незаконно і можуть бути притягнуті до відповідальності. Складається враження, з гіркотою за-значає Геннадій Гулько, що достойне пошанування загиблих героїв у нас — майже злочин.

Не зацікавив владців і підготовлений до 75-річчя визволення України і Перемоги «Волинський календар» на 2019—2020 роки. На його сторінках надруковано кольорові фото меморіалів області, дати звільнення всіх, навіть найменших, населених пунктів, друкуються списки ще живих учасників Другої світової війни. Через брак коштів вдалося видати лише кілька примірників цього календаря.

Ішла мова і про відзначення меморіальними дошками будівель, де розташовувалися штаби військових частин, госпіталі, місця великих кровопролитних битв. Однак без підтримки влади громадськості зробити це буде неможливо.