Чи вивчила Україна уроки історії, чи усвідомлює світова спільнота загрози гібридної агресії Росії і якою має бути стратегія НАТО з огляду на мілітаризацію Криму й нові виклики для регіону. Про це минулого тижня говорили на третьому Львівському безпековому форумі. Його засновниками виступили заступник Голови Верховної Ради восьмого скликання Оксана Сироїд та генерал-лейтенант Збройних Сил США Бен Ходжес (на знімку).

Учасники заходу змогли поставити додаткові питання у форматі публічного інтерв’ю та заслухати виступи помічника Генерального секретаря НАТО Посла Таджана Ілдема і п’ятого Президента України Петра Порошенка. 

Значення загроз

Під час однієї з панелей обговорювали питання розуміння та значення загроз. «Ми приділяємо недостатньо уваги стратегічним цілям Росії», — наголосила виконавчий директор Fianna Strategies (США) Моллі Макк’ю. За її словами, мало значення надається тому, як саме Росії вдалося досягнути домінування в регіоні Чорного моря. Варто пам’ятати, що ця країна викупила узбережжя Болгарії і має такий вплив, що Болгарія не бере участі в жодних місіях НАТО в регіоні Чорного моря, навела приклад експерт. Нині Росія також намагається укріпити свої позиції в Грузії, демонструє спроби відтягнути Туреччину від Заходу.

Політолог Михайло Басараб закликав розглядати проблематику загроз, які йдуть з боку Росії, в контексті так званого Тримор’я (12 країн між Чорним, Адріатичним та Балтійським морями). Мовляв, ці країни об’єднує спільна історія під радянською російською окупацією упродовж другої половини ХХ століття. «Ці рани ще дуже свіжі, — сказав він. — Це молоді держави, які прагнуть успіху. І кожна з них іде до цього успіху своїми шляхами. Нас об’єднує єдина загроза. Ми чітко і гостро її усвідомлюємо.

Але її не усвідомлюють наші колеги із Західної Європи, бо не мають того гіркого досвіду, який пережили наші держави». Водночас експерт звернув увагу на те, що Росія застосовує різні чинники тиску, щоб роз’єднати держави в цьому регіоні. Агенти впливу в Польщі та в Україні, наприклад, працюють на те, щоб загострювати дуже глибокі історичні образи.

США залишаються провідним гарантом світового порядку

У Західній Європі, на думку М. Басараба, немає розуміння того, що без доктрини Трумена (спрямованої на обмеження комуністичних режимів після Другої світової війни) успішна Європа не відбулася б. «Ми бачимо, що згідно з дослідженнями, громадяни Німеччини більше довіряють Росії, аніж США, і це — величезний парадокс. Але в наших країнах більш лояльне ставлення до США. Подобається це комусь чи ні, але США залишаються провідним гарантом світового порядку після Другої світової війни.

Щоб гарантувати Європі безпеку, співпраця зі США життєво необхідна. І якщо Західна Європа нині говорить про створення якогось окремого військового блоку, то держави нашого регіону намагаються тісно співпрацювати із США в енергетичній сфері та збільшити присутність американських військових на своїй території». За словами політолога, маємо прийти до того, щоб вибудувати нову доктрину Трумена — 2021.

Українці відрізняються від росіян ментально

«Проект нової Росії-2014», спрямований на знищення України, зазнав цілковитої поразки. Такою думкою поділився Тарас Кузьо, професор факультету політичних наук Києво-Могилянської академії, закордонний співробітник Інституту міжнародної політики, інституту вищих міжнародних студій університету Джона Госпінса (Україна/Велика Британія). Насамперед тому, що українці ментально відрізняються від росіян, і вже ніколи після 2014 року не повернуться під вплив агресора. Професор був вражений, що 70 відсотків українських воїнів — російськомовні, але усвідомлюють себе українцями. Водночас росіяни сліпо вірять своїй пропаганді і твердо переконані, що Україна і українці — це фейк. Північні сусіди вважають, що українці вигадані. «Це навіть гірше, ніж було у радянські часи», — констатував професор. Отже, головне нині — розвіювати ці міфи і протиставляти об’єктивну інформацію.

У Кремля не було підтримки

Як наголосив перший промовець форуму Лоуренс Фрідман, професор у сфері досліджень війни в Королівському коледжі Лондона, світ поділений між державами, і є дуже небагато можливостей здобути нові території. Якщо відбувається ситуація, як з Кримом, це вважається чимось шокуючим.

Україна, як і Грузія, не є членом НАТО, і це одна з причин, чому Путін дозволяє собі таку агресію в 2013—2014 роках, переконаний Лоуренс Фрідман. Російський президент отримав санкції за анексію Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі. Але це не змусило його відступити. Основний стримуючий чинник для Росії у тому, що у Кремля не було підтримки у ситуації з Кримом.

«З вересня 2014 року, після Мінських угод, ситуація трохи змінилася. Це не є заморожений конфлікт, він досі супроводжується смертями, руйнуваннями. Але треба пам’ятати: у колишньому Радянському Союзі конфлікти не розв’язувалися. І це наражає Росію на чергову небезпеку. Бо вона має дедалі більше невирішених конфліктів і на Близькому Сході.

Підсумовуючи цьогорічний форум, Оксана Сироїд в інтерв’ю «Голосу України» розповіла, що вже обговорювала зі співзасновником заходу — генералом Ходжесом плани на наступний рік. За її словами, восени 2020 року у Львові можуть порушувати питання двосторонньої безпекової співпраці України та інших країн. «Питання цінностей — наскільки воно пов’язане з безпекою, а також проблеми, пов’язані з військом та з озброєнням. Ці питання ми завжди беремо до уваги», наголосила заступник Голови Верховної Ради восьмого скликання.

Вл. інф.

Фото надано організаторами форуму.