П’ятнадцятого січня Чернівцями прокотилася Маланка. Грандіозна хода, яка зібрала майже півсотні колективів з різних куточків Буковини і наших сусідів з Румунії та Молдови, а також з Черкащини, вразила чернівчан і гостей міста. Фольклорно-етнографічний фестиваль «Маланка-фест» цьогоріч відбувається вже вчетверте, але таких масштабів, за словами глядачів, він ще не мав. Свято стало можливим знову завдяки сприянню благодійного фонду «Fіrtash Foundatіon» в рамках проекту «Європейський шлях Буковини».

Після церемонії відкриття від площі Філармонії вулицями та майданами міста розпочалася святкова фестивальна хода переберії та маланкових гуртів. Тисячі людей заполонили тротуари й балкони будинків і з подивом спостерігали за театралізованим дійством. Маланкарі по-доброму чіплялися до перехожих, загравали до них і запрошували до танцю. Декому з глядачів пощастило прокататися в кузові вантажних машин. На параді можна було побачити найрізноманітніших героїв і персонажів. Серед них — мегапопулярний Дзідзьо, султан Сулейман, Тарас Шевченко (на знімку), Йосип Сталін, «Лісапедний батальйон» тощо.

Розвеселили чернівчан пародії на українських політиків, зокрема персонажі із «Казкової Русі» (с. Чагор Глибоцького району). Здивували також пародії на Михайла Папієва, Віталія Михайлишина, Дмитра Фірташа та багатьох інших. Колоритні персонажі поводилися, як їхні прототипи, тож впізнати їх було неважко.

Цікавинкою святкової ходи став 13-метровий тритонний дракон (на знімку) (с. Горбова Герцаївського району), який дихав вогнем, махав головою і підморгував захопленим перехожим. На його виготовлення затрачено понад 3000 доларів і 3 місяці праці.

— Дракона перевозить «Мерседес»-«Огірок» 1978 року випуску, — каже один з приборкувачів велетенського змія Андрій Бурдюжа. — Ідея створити такого звіра виникла у трьох моїх односельців. Макет дракона виготовили через програму. Робили його спеціально для цьогорічного фестивалю. Торік ми отримали «бронзу», цього ж розраховуємо на перемогу. Дракон складається із залізного каркаса, що працює на гідравліці, й покриття з пінопласту. Де утримуватимемо таке чудовисько, поки що не знаємо. Найвірогідніше, в музеї зберігатимемо — як талісман.

Нагадаємо, у православній церкві Київського патріархату Маланку назвали «язичницьким шабашем влади». Один із настоятелів УПЦ КП на Буковині закликав вірян не брати участі у «антибожих» заходах. Очільник краю Михайло Папієв натомість зазначив, що влада не має наміру цензурувати Маланку ні в релігійному, ні в політичному, ані в будь-якому іншому плані.

— Я дуже прошу нікого не втручатися і не цензурувати Маланку. Головна мета цього дійства — зберегти давню народну культуру. Маланка — це стародавні традиції і сучасні емоції. Цей фестиваль — і ми щороку переконуємося в цьому — створює особливу атмосферу в Чернівцях і нашій області — регіоні унікальної культури та своєрідного колориту. Тому невипадково на цей захід звідусіль з’їжджаються гості, — сказав голова облдержадміністрації.

Не менш вражаючою Маланкою на цьогорічному фестивалі була переберія із с. Чагор Глибоцького району. Маланкарів з Чагора представляли колективи «Подорож у чарівний світ Уолта Діснея», «Смурфики», «Кухня», «ЗАЗ формула», «Роксолана. Величне століття», «Паровоз «Йосип Сталін» і «Казкова Русь». Учасник колективу «Смурфики» зізнався, що костюми пошили на замовлення у Ляльковому театрі.

— Кожен костюм вартував близько тисячі гривень. Лишень голова смурфика коштувала половину суми — 550 грн. Усе це — на ентузіазмі, тобто за власний кошт. Фестивалем надзвичайно задоволений, — каже Владислав.

На думку нашої редакції, на цьогорічнім фестивалі Маланки були найкращими саме представники з с. Чагор, де проживає і газдує друг нашої газети Микола Ілліч Думитрович.

Переможці та премії

І місце — с. Красноїльськ Сторожинецького району (50 тис. грн.);

ІІ місце — с. Горбова Герцаївського району (30 тис. грн.);

ІІІ місце — с. Горішні Шерівці Заставнівського району (20 тис. грн.);

 

Особливий приз у номінації «Переберія» — м. Вашківці Вижницького району (30 тис. грн.).

Фото Ігоря КШИША.