Свого часу працювала в сільському господарстві. Знаю про його проблеми не з чуток. Часто виїжджаю в райони області, дивлюся на наші лани. Серце кров’ю обливається, коли бачу, що пустують поля під бур’янами або третій рік поспіль на тому самому місці посіяно соняшник, кукурудзу, рапс. Вони виснажили землю, а орендарі продовжують їх вирощувати: так вигідно! Місцеві селяни навпаки — свої наділи бережуть, дотримуються сівозмін і вчасно підживлюють. Вважаю, що перш ніж ухвалювати закон про ринок землі, варто було б провести повну її ревізію, навести лад і облік. А ще — продумати механізм найсуворішого контролю за тими недбайливими горе-орендарями, які користуються землею, завдаючи їй непоправної шкоди на десятиліття.
Людмила ОПРОНЕНКО-КЛОПОВА, пенсіонерка.
Одеса.
