На знімку: сім’я рівненських лікарів Ірини і Віталія Пастущенків у повному складі.
Фото із сімейного архіву.
Сім’я Ірини і Віталія ПАСТУЩЕНКІВ із Рівного народилася чотирнадцять років тому. Як розповіла Ірина, познайомились ще студентами, коли навчались у Буковинській державній медичній академії.
Подружжя — лікарі. Віталій Олександрович — потомствений, бо лікарями були його тато й мама. Щоправда, дідусь Петро Казимирович (на жаль, він уже відійшов у Вічність) намагався жартома заохотити онука, як і він свого часу, обрати лісівничу спеціальність, але той віддав перевагу медицині. Нині працює ортопедом-травматологом у Рівненській обласній дитячій клінічній лікарні. Роботу свою сорокарічний Віталій любить. А колеги і батьки маленьких пацієнтів відгукуються про нього як про кваліфікованого фахівця.
А ось його дружина Ірина Петрівна у своїй родині — перший лікар. Вона — лікар-нефролог та лікар-УЗД у Рівненській обласній клінічній лікарні. Щоправда, нині у відпустці з догляду за дитиною. Адже трохи більше року тому у сім’ї Пастущенків народився потішний красунчик Данилко, якому всі були дуже раді. А особливо татко, бо тепер у сім’ї вже два чоловіки.
Тішаться братиком і одинадцятилітня Богданка та дев’ятирічна Марійка. Щойно у них вільна хвилинка — бавляться з ним. Дівчатка навчаються у гімназії «Гармонія», ходять на плавання, хореографію, у гуртки для всебічного розвитку, поглиблено вивчають англійську. Старша Богданка залюбки відвідує шаховий клуб і комп’ютерну академію, посідає призові місця на міських олімпіадах. Але вже визначилась із майбутньою професією: мріє, як бабуся Наталія Петрівна Мержиєвська, стати лікарем-офтальмологом. «Гени, — жартують батьки дівчинки. — Бо ж і Марійка, хоч любить співати та малювати, але в майбутньому бачить себе стоматологом».
Маленький Данилко, як розповіли батьки, теж займається у басейні з трьох місяців, дуже любить купатися, гратися із сестричками.
Хочу віддати належне батькам: дівчатка дуже чемні, скромні та розвинені. Видно, що Ірина і Віталій, попри професійну зайнятість, приділяють багато уваги їх вихованню і розвитку.
— У вільний час намагаємось якомога більше бути гуртом: активно відпочиваємо на свіжому повітрі, їздимо велосипедами на прогулянки, — розповідає Ірина Пастущенко. — Вдома любимо настільні ігри, книжки, сумісні чаювання та приготування вечері.
Це мінімізує вплив гаджетів на дітей та згуртовує родину, а в дітей зникає конкуренція між собою і відповідно непорозуміння і сварки. Також маємо гарну традицію: щовівторка всією родиною та друзями вже сім років поспіль відвідуємо лазню. Любимо подорожувати, пізнавати щось нове. Маємо гарних друзів і вдячні Богу і Долі за них. Основна наша мета як батьків — виховати наших діток Людьми і з Богом у серці.
