На знімку: перша урядова будівля (1923—1924 рр., архітектор Алоїз Дріак, вул. Довженка, 4).

Її очолює Еліна Дегтярьова.

Саме тоді збудовано унікальний модерністський урядово-житловий комплекс Малий Ґалаґов. Над ужгородськими проектами та першим в історії міста генеральним планом працювали фахівці світового рівня.

— Модернізм як напрям архітектури, що зародився у 1920-х роках, в Ужгороді представлено майже всіма стилями тодішньої Чехословаччини: ар-деко, кубізм, чеське ар-деко, або рондокубізм, традиціоналізм, пуризм, експресіонізм, модерністський неокласицизм та функціоналізм. Деякі з цих стилів, а саме — кубізм та ар-деко — на території сучасної України є лише на Закарпатті. Модернізм як глобальний архітектурний напрям 1920—1930-х в останні роки викликає велику зацікавленість світової спільноти, об’єкти цього періоду активно поповнюють Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, — про це розповіла Е. Дегтярьова під час зустрічі з головою Закарпатської ОДА Ігорем Бондаренком. — Ми порівняли ужгородський модерністський комплекс Малий Ґалаґов з урбаністичними рішеннями в Європі того часу, а також проаналізували його відповідність критеріям та вимогам щодо подачі заявок до Списку ЮНЕСКО.

Згідно із зазначеними вимогами урядово-житловий комплекс Малий Ґалаґов з окремими спорудами міжвоєнного періоду поза його межами може номінуватися за двома критеріями.

Торік громадська організація оголосила ідею внесення кварталу Малий Ґалаґов до Списку ЮНЕСКО, яку підтримали на рівні Мінкультури України та Закарпатської ОДА. Ініціативу схвалила і мистецька та інтелектуальна громада області. Українська культурна спільнота теж підтримала цю ідею.

— Задекларувала підтримку проекту і нинішня міська влада Ужгорода, однак далі декларацій справа з місця не зрушила, — сказав колишній перший заступник міського голови Ужгорода Іштван Цап. — Торік у жовтні розпорядженням міського голови створено робочу групу з метою номінування зазначеного комплексу до Списку ЮНЕСКО. Але впродовж року робоча група не спромоглася провести жодного першочергового заходу з метою внесення цього архітектурно-містобудівного комплексу до попереднього списку ЮНЕСКО. Через неефективність муніципальної робочої групи, відсутність необхідних компетенцій у членів групи та непорозуміння процесу номінування місто та область втратили півтора року!

Тож присутні звернулися до Ігоря Бондаренка з проханням: «Оскільки міська влада демонструє інертність щодо проекту внесення Малого Ґалаґова до Списку ЮНЕСКО, просимо підтримати важливий для розвитку культури, туризму, міжнародних відносин та суміжних секторів проект і розглянути можливість створення робочої групи у Закарпатській ОДА».

Керівник ОДА, інформує його прес-служба, запевнив у повній підтримці ідеї внесення унікального ужгородського історичного кварталу до Списку ЮНЕСКО та створенні робочої групи фахівців, які підготують для цього всі необхідні документи.

Фото з сайту ukr.lb.ua.