Щороку 9 листопада ми святкуємо День української мови та писемності. Це добра нагода подумати про те, чим для нас є українська мова і що ми можемо зробити для неї.

Українська мова нас гуртує: вона зближує новоприбулих іммігрантів із народженими в діаспорі канадцями українського походження, дає змогу спілкуватися мешканцям Канади з їхніми родинами, колегами та друзями в Україні, уможливлює співпрацю в академічному середовищі, між суспільними та громадськими організаціями, діячами культури, волонтерами тощо. Вона — немов той невидимий місточок, як маршрут на екрані літака — з’єднує українців у різних країнах, на різних континентах. Врешті, вона є тим інструментом нашого самовизначення, який розкриває нам самим нашу сутність, дає розуміння того, ким ми є.  

Честь і хвала кожному, хто далеко від рідної землі зберіг, вивчив чи передав нащадкам мову своєї батьківщини.

Честь і хвала кожному, хто на рідній землі не цурається своєї мови, захищає та плекає її. Честь і хвала кожному, хто незалежно від віку не боїться усвідомити себе українцем і почати вивчати мову своїх предків. Честь і хвала кожному, хто, не маючи українського коріння, закохується в цю мову, докладає зусиль, щоб її опанувати, а потім вивчає, досліджує та поширює.

Гідними захоплення та поваги є і студенти Торонтського університету, які обирають українську мову як один із кредитних курсів. Цьогоріч для таких студентів університет Торонто запросив до співпраці викладачів зі Школи української мови та культури (ШУМ) Українського католицького університету (УКУ) (Львів), які допомагатимуть розвивати українську програму. Серед охочих вдосконалювати мову на університетських курсах є ті, хто вже вільно нею спілкується, бо перейняв мову від своєї родини, оволодів нею завдяки власним зусиллям чи з допомогою чудових вчителів українських шкіл. Серед них є ті, хто вирішив вивчати мову з нуля, бо цікавиться українською історією, літературою чи політикою або ж навіть планує здобути спеціалізацію з української чи захистити дисертацію на українську тематику. Багато студентів згодом планують продовжити своє навчання в Україні на курсах Школи української мови та культури при Українському католицькому університеті.

ШУМ в УКУ — це понад 15 років досвіду навчання української мови. За цей час під керівництвом талановитих і досвідчених викладачів у школі навчалося більш як 800 студентів з понад 20 країн. З турботи про своїх студентів Школа української мови та культури започаткувала серію підручників «Яблуко», які допомагають зробити процес вивчення мови цікавим та захопливим. Програми закладу приваблюють студентів своєю гнучкістю, яка дає змогу легко підлаштувати їх під будь-які потреби чи побажання. Школа пропонує і тритижневі Осінню та Весняну програми, і велику Літню програму, приєднатися до якої можна на термін від двох до шести тижнів (частина якої, до слова, відбувається в Карпатах); є також індивідуальні курси, розроблені спеціально для студента, і заняття по скайпу, що дають змогу вивчати мову, не змінюючи свого місця перебування чи звичного розкладу. Студенти, які планують у майбутньому пов’язати свою професійну діяльність з Україною, можуть взяти участь у навчальних турах для медиків, соціологів, перекладачів, бізнесменів або працівників дипломатичних місій. До слова, програми, які пропонує ШУМ, є кредитними. Це означає, що наприкінці курсу студенти можуть отримати свідоцтво про кредити, які легко перезарахують в університетах Канади, США, Австралії та Європи.

Окремо слід згадати про програми для учнів українських шкіл. Уже кілька років поспіль до Львова приїжджають групи школярів з Лондона. Діти мають чудову можливість потоваришувати з однолітками, відвідати українські школи та ті місця, про які вони читали в підручниках, поговорити українською мовою за межами свого навчального закладу чи своєї сім’ї, а також побачитися з родиною.

Серед тих, хто вивчає мову в УКУ, є чимало людей, які вже в старшому віці відкрили свою українську ідентичність та вирішили не лише відвідати землю своїх предків, а й опанувати мову свого народу. Є тут також ті, хто знайшов свою долю в Україні, а тому прагне вивчити мову коханої людини і тим засвідчити свою любов, а згодом — створити міцну сім’ю. До того ж дедалі частіше до програм долучаються люди, які не мають українського походження, але потребують знання мови для своїх наукових досліджень (з історії, літературознавства, перекладознавства, богослов’я тощо). Гідні особливого захоплення семінаристи українських церков. Вони хоч іноді й не мають українського коріння, відчувши в собі покликання до нашої церкви і обряду, приїжджають вивчати мову з поваги до своїх парафіян.

Серед випускників ШУМ є чимало студентів з Канади. Вони завжди тепло відгукуються про час, який провели, беручи участь у програмі:

Таїсія Мисаковець: «Минулого літа я мала нагоду вивчати українську мову в Школі української мови та культури. Упродовж цілої програми ми відвідували найрізноманітніші місця, що, безумовно, допомогло опанувати мову, вивчити культуру і традиції українського народу. Літня програма також стала чудовою нагодою познайомитися з близькими по духу людьми з цілого світу, які так само, як і я, палко бажають вивчити українську мову та дізнатися більше про Україну».

Алісія Софія Федчишак: «Я вже двічі була в УКУ на програмах школи і обидва рази поверталася додому з чудовими враженнями. З одного боку, мовний курс там дуже інтенсивний, а культурна програма досить насичена. З іншого — розклад складений так, що я завжди могла знайти час для знайомства з іншими студентами чи з місцевими людьми. Саме на цій програмі я зустріла тих людей, які згодом стали моїми найкращими друзями. Мовні курси ШУМ значно покращили мої знання з української мови, але я не збираюся зупинятися на цьому — поїду на програму знову, щоб досягти найвищого рівня. Я щиро раджу всім — незалежно від того, чи маєте ви українське коріння, чи ні — спробувати повчитися в УКУ. Ви отримаєте нагоду і вивчити мову, і помандрувати Україною, і знайти нових добрих друзів з цілого світу».

Каролін Кеар-Одушків: «Я родом з Франції, але вийшла заміж за українця, а тепер живу в Торонто. Минулого року жила з чоловіком у Львові і працювала в УКУ. Там я також вивчала мову на індивідуальному курсі ШУМ. Усе, що ми вчили, одразу можна було ж застосовувати в житті: проїхатися в маршрутці, порозмовляти зі звичайними українцями на базарі, в ресторані чи крамниці. Обов’язково повернуся на їхню Літню програму».

Наталка Бовлі: «Я насолоджувалася кожним моментом програми. Там у нас було повне занурення: усі викладачі та студенти говорили українською весь час, і це дуже допомогло».

Галина Бовлі: «УКУ — це дуже дружнє місце. Програма допомогла мені значно покращити свій рівень володіння мовою, дала змогу зануритися в українську культуру і пізнати спосіб життя українців».

Анна Ващук: «Чудова програма! Ми не лише вивчали мову, а й ліпили собі горнятка, малювали ікони, вчилися танцювати і співати. Мені так сподобалося, що я б хотіла повернутися на програму».

Браян Бутчер: «Особливістю Школи є Карпатська програма. Два тижні в Карпатах — це чудова можливість побачити побут мешканців маленьких українських сіл та міст, які іноземці рідко можуть відвідати самі. Вивчення мови відбувається в контексті культури, життя українців, а самі заняття відбуваються на тлі мальовничих гірських краєвидів. Це чудове поєднання серйозного навчання та приємного відпочинку».

Воістину, любов до української мови не знає кордонів: викладачі української мови з УКУ допомагають студентам в університеті Торонто опановувати українську мову, а студенти з Канади щороку відвідують програми в Україні. Тільки так, спільно, невтомною працею зможемо досягти високих результатів, зберегти нашу мову та передати її нащадкам.

Мар’яна БУРАК, для «Нового Шляху — Українських Вістей» (Канада).