Поки головною темою обговорення в українському суспільстві залишається питання відтоку до різних країн, насамперед до сусідньої Польщі, представників робітничих професій, офіційна Варшава готує правову базу, яка суттєво полегшить працевлаштування за спеціальністю у цій країні нашим лікарям.

Уже тепер у польському суспільстві дедалі частіше йдеться про те, що в лікувальних закладах працює багато лікарів з України, проте, з огляду на те, що процес нострифікації дипломів довготривалий і недешевий, їх працевлаштовують головним чином на посадах санітарів i медичних опікунів — це медична професія, внесена до польського переліку класифікацій і спеціальностей професій, представники яких займаються професійним забезпеченням біо-психо-соціальних потреб хворих, тож навіть якщо самі не мають змоги надавати лікарських послуг, то в стані підтримати решту персоналу, зокрема, своїми спеціалізованими знаннями.

Дозвіл на роботу на лікарських посадах в конкретних польських лікарнях та екзамен на право лікувати в Польщі — це нові вирішення, що дадуть можливість працевлаштовувати медиків з-поза меж Європейського Союзу, наприклад з України, та дозволять обійти, або принаймні відтермінувати в часі, процедуру нострифікації, пропонують в міністерстві охорони здоров’я.

— Якщо ми цього не зробимо, це зроблять інші — сусідні країни, де медичні заклади мають значно вищі бюджети, — наголошує голова Польської федерації лікарень Ярослав Федоровський.

Пропозиції про зміни до закону від 5 грудня 1996 р. «Про професію лікаря і лікаря-стоматолога» внесла експертна група, яка мала підготувати комплексне врегулювання процесу післядипломної освіти — на даному етапі стосується головним чином працевлаштування лікарів-іноземців. До проекту, підготовленого групою, відомство додало положення, що полегшують отримання ними роботи в Польщі, які в останній версії, котра набула широкого розголосу в суспільстві, значно розширено.

У травневій версії проекту з’явилися, зокрема, норми щодо можливості прийому українських лікарів на роботу без необхідності проходження нострифікаційної процедури диплома. Передбачається, що дозвіл на виконання лікарської професії на визначений період (максимально п’ять років) i в конкретному місці (в медичних закладах, які заявлять про наявність вакансії лікаря конкретної спеціальності й задекларують готовність прийняття його на роботу) видаватиме відповідна Окружна лікарська рада (ОЛР), до завдань якої віднесено ведення окружного реєстру лікарів та надання права займатися лікарською і стоматологічною практикою або обмежене право займатися лікарською і стоматологічною практикою).

В останній версії проекту, що була оприлюднена днями, додатково з’явився ЛВЕ (лікарський верифікаційний екзамен) та ЛСВЕ (лікарський стоматологічний верифікаційний екзамен). Він має підтвердити професійні кваліфікації, що дають право надавати лікарські послуги в Польщі особам, які мають дипломи про отримання вищої медичної освіти, отримані за межами ЄС. Скласти цей іспит можна буде, відповівши лише на 60% із 200 питань. Однак медик, який отримає право виконання лікарської практики після такого складання ЛВЕ чи ЛСВЕ, не зможе користуватися тими можливостями, які дає нострифікація диплома.

За даними досліджень, 79% польських медичних закладів хотіли б працевлаштувати медпрацівників з України, які складуть державний іспит з польської мови та нострифікують свої дипломи. Однак із 634 заяв на нострифікацію, які було подано в польські виші, що навчають за лікарськими і лікарсько-стоматологічними спеціальностями, було визнано лише 150 дипломів. Медичні заклади найбільше потребують спеціалістів у таких сферах: педіатрії (23%), внутрішніх захворювань (23%), анестезіології, інтенсивної терапії (21%), загальної хірургії (15%), рятувальної медицини (13%), неонатології (13%), урології (11%), акушерства і гінекології (10%), неврології (8%), пульмонології (7%). У Польщі не вистачає понад 50 тисяч лікарів: звідси некомплект чергових лікарів, перевтома тих, котрі працюють за двох. Прикметно, що, декларуючи як першочергове вирішення цієї проблеми, уряд прагне також уникнути ще однієї проблеми — чергових вимог польських лікарів стосовно підвищення заробітної плати.

У своєму обґрунтуванні змін міністерство охорони здоров’я зовсім не приховує, що вони мають стати методом «латання кадрових дірок» там, де існує загроза припинення діяльності з причин нестачі лікарів. Чиновники відомства вказують також на те, що інші країни спільноти заохочують тих самих лікарів, котрі могли б приїхати до Польщі, аби ті вирушали на роботу до їхніх країн, гарантуючи на початковому етапі значно вищу заробітну плату. Тож така спрощена процедура, що дозволятиме лікарям працювати лише в Польщі, може стати способом затримати їх у цій країні.

Заради справедливості слід згадати, що нововведення мають стати також відповіддю на потреби польських лікарів, котрі здобувають вищу освіту за східним кордоном, але хочуть повернутися до Польщі — це поки що не надто велика група, яка головно складається зі стоматологів.

Тож не дивно, що польські медики рішуче виступають проти таких полегшень «для прибульців». Запевняючи, що не мають нічого проти колег зі Сходу, адже поляки теж донедавна виїжджали на роботу за кордон, вони наголошують, що там для них діяли чіткі, прозорі й однакові принципи щодо визнання кваліфікації, натомість в нових урядових пропозиціях вбачають «введення подвійних стандартів і механізмів, які уможливлюють роботу лише в Польщі на спеціальних засадах». В загальнопольській профспілці лікарів нововведення назвали «занадто великим полегшенням порівняно з лікарською відповідальністю», тут вважають, що «процес нострифікації є чесним, а запропоновані міністерством рішення є ризикованими» і спрямованими на забезпечення кількості, а не якості. Польські лікарі заявляють, що хотіли б «верифікації апріорі, що базувалась би на ретельній підготовці».

Натомість директори лікарень заспокоюють: «Процедура оцінювання кваліфікації лікарів з України не буде одноособовою. Сьогодні є багато можливостей верифікації, чи лікар має необхідну кваліфікацію, хороший імідж, не має дисциплінарних справ тощо». У Польській федерації лікарень запевняють, що кожен медичний заклад буде в стані розробити процедури безпеки i якості, щоб лікарі з-за кордону, напевно головним чином з України, працювали під наглядом, забезпечуючи роботу лікарень.