За результатами роботи 12-ї сесії ухвалено підсумковий документ (Комюніке). Президент Балтійської асамблеї Яніс Вуцанс та голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ГУАМ Святослав Юраш.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
У країн—учасниць ГУАМ — України, Азербайджану, Грузії та Молдови — є можливості для поглиблення торговельно-економічної співпраці, а також спільні проблеми: порушення територіальної цілісності, кордонів та тимчасово окуповані території. Учасники Асамблеї вирішили створити наступного року в Києві Центр кібербезпеки — для протидії сучасним викликам.
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у вітальному слові висловив сподівання на поглиблення співпраці у рамках Асамблеї, подякувавши парламентам трьох країн за сталу підтримку та розуміння того, що відбувається в нашій державі, за підтримку в боротьбі за територіальну цілісність України. «Це важливо для нас і з політичної, і з економічної точки зору, і з точки зору підтримки, — сказав глава українського парламенту. — І для нас особливо важливо, що це спостерігається упродовж багатьох років. Сподіваюся, що в подальшому зможемо поглибити наше співробітництво у рамках ГУАМ, і що в цілому ця організація буде розвиватися, і ми готові докласти максимум зусиль до цього. І, зі свого боку, ми готові більш глибоко, конструктивно та дієво розвивати організацію».
Дмитро Разумков відзначив, що на сьогодні є прогалини у комунікації в рамках ГУАМ, однак позиція уряду та Офісу Президента України також полягає у поглибленні співпраці. «Ми сьогодні перебуваємо у досить важкому становищі — в Україні йде війна, Україна бореться на різних фронтах за свою територіальну цілісність та повернення тимчасово окупованих територій, — сказав Голова Верховної Ради. — Але ми докладаємо максимум зусиль і приймаємо як єдино можливий шлях — це дипломатичний шлях вирішення цієї проблеми. Це один із головних пріоритетів, визначених Президентом нашої держави ще під час виборчої кампанії, і сьогодні він стало дотримується цього курсу, так само, як і парламент. Однак є червоні лінії — не може бути торгівлі своїми територіями та своїми громадянами. Це принципово. І ми, як народні депутати, і ви, як представники своїх парламентів, розуміємо, що немає нічого ціннішого, аніж громадяни держави та земля, на якій вони проживають».
«Ми прагнемо до розширення співробітництва у сфері торгівлі, енергетики, телекомунікацій, освіти, науки та в багатьох інших напрямках, у яких могли би створити більш вигідні умови для співпраці між державами, залучення інвестицій, обміну досвідом, — резюмував Дмитро Разумков. — Адже у кожній державі є свої унікальні надбання. І це, сподіваюсь, також дасть змогу поглибити і розширити співпрацю у рамках організації».
Головування України у ГУАМ припало на динамічний політичний процес — становлення демократії у нашій державі, зауважив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар. «Тому сьогодні, маючи новий уряд і новий парламент, які йдуть шляхом реформ, на порядку денному стоїть і питання про оновлення співпраці у рамках ГУАМ, — сказав він. — Потрібен новий якісний, корисний і ефективний механізм взаємодії, який допоможе нашим країнам стати сильнішими, зайняти своє місце в регіоні й отримати ті прибутки, які ми мали б отримати, маючи географічне положення та нашу солідарність. Уряд над цим активно працює». «Україна чітко налаштована на дипломатичний спосіб врегулювання конфлікту з РФ, але без міжнародної підтримки це досягнути буде досить важко», — наголосив В. Боднар.
12 грудня заплановано проведення у Києві саміту прем’єр-міністрів країн ГУАМ.
Глава Постійної делегації Азербайджану в ПА ГУАМ Азер Карімлі розповів про діяльність в азербайджанському парламенті групи дружби з українським парламентом, закликавши Дмитра Разумкова створити і у Верховній Раді таку групу дружби для зміцнення міжпарламентських зв’язків.
Глава Постійної делегації Молдови в ПА ГУАМ Александр Жиздан висловив думку, що рішення Асамблеї про створення наступного року в Києві спільного Центру кібербезпеки, яке було зініційовано керівником української парламентської делегації Святославом Юрашом, сприятиме тому, що ГУАМ, як міжнародна організація, стане життєдіяльним організмом, і до неї прагнутимуть долучитися й інші країни.
Глава Постійної делегації Грузії в ПА ГУАМ Георгій Мосідзе також закликав розробити в рамках Асамблеї спільний порядок денний для поглиблення добросусідської співпраці та вирішення нагальних проблем — на рівні національних парламентів та урядів, посилення співпраці в торговельно-економічній, транспортній сферах, розвитку ІТ-технологій. Представники грузинського парламенту поділилися своїми думками щодо подолання гібридної війни.
На відкритті 12-ї сесії ПА ГУАМ також виступили Генеральний секретар ГУАМ Алтай Ефендієв, Президент Балтійської асамблеї Яніс Вуцанс, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Такаші Кураі. У засіданні Асамблеї також взяли участь представники посольств Румунії, США, Чехії та інших держав в Україні.
Учасники Асамблеї у рамках тематичних дискусій обговорили національні пріоритети і активізацію співпраці у рамках ГУАМ та інших міжнародних організацій в умовах нових глобальних викликів у регіоні, економічні орієнтири та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва і реалізації проектів у сфері енергетики та інфраструктури, розвиток регіональної міжпарламентської співпраці й зростання ролі ПА ГУАМ, співпрацю в інших міжнародних організаціях.
За підсумками 12-ї сесії ПА ГУАМ підписано Комюніке та спільне рішення Балтійської асамблеї та Парламентської асамблеї ГУАМ про пріоритети співпраці на 2020—2030 роки.
Коментар
Святослав ЮРАШ, голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ГУАМ:
— Існування парламентських асамблей потрібно для того, щоб на рівні парламентаріїв здійснювати парламентську дипломатію — обмінюватися думками, ідеями, проблемами, які у них існують, і створювати особисті зв’язки. У ГУАМ асамблея не є єдиною структурою. І завдання нашої асамблеї — запропонувати ще якісь нові ідеї, структури, кроки, які зможуть реально ситуацію покращити, щоб діяльність ГУАМ стала ще результативнішою. Бо, на жаль, в минулі роки не все було ідеально у сенсі перспективи роботи ГУАМ. На нинішній Асамблеї ми запропонували декілька напрямів: перший — це освітній Центр кібербезпеки наших країн, який знаходитиметься у Києві, і де може проводитися спільна праця для запобігання кіберзагрозам ХХІ століття. Далі — це питання економіки. У нас теоритично існують зони вільної торгівлі, але до них є багато питань і проблем, які треба узгодити і завершити. Окрім того, є питання, які порушувалися азербайджанською стороною, щодо енергетики, нафтопроводу «Одеса — Броди» та інших проектів. І вирішення цих проблем — також є завдання і для парламентаріїв.
За підсумками Асамблеї прийнято Комюніке, яке інформує про те, що обговорювалося, порушувалося, наголошувалося. А центральне питання — це створення Кіберцентру. Сподіваюся, усі питання щодо його створення вирішаться до кінця року. Ідея Кіберцентру — це спільна інституція чотирьох країн, яка зможе здійснювати превенцію. Є ще також організація Гуам+ (це країни, які не входять до ГУАМ, але сприяють їй — Японія, США), а також Балтійська асамблея, яка підписала з ПА ГУАМ домовленість про співпрацю. І ми дуже активно співпрацюватимемо і з ними щодо створення Кіберцентру, щоб до нього долучилися кращі світові експерти.
ГУАМ — це єдина міжнародна організація, яка має свій центр у Києві. На Майдані Незалежності, біля Макдональдсу, є велика будівля з чотирма прапорами наших країн — це генеральний секретаріат ГУАМ. І якщо ГУАМ буде успішним, це позначиться і на ефективності української дипломатії. У форматі цієї четвірки у нас у всіх є спільні проблеми, біди і перспективи. І тому нам є про що поспілкуватися.
