Науково-технічний, економічний та оборонний потенціал країни залежить від рівня освіченості її громадян. Куди зникають молоді вчителі фізики та математики, чому пересічний школяр пересічної школи не знає і до того ж ненавидить ці дисципліни та що можна зробити, щоб змінити ситуацію? Про це міркували учасники слухань на тему «Стан і перспективи розвитку природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні», що відбулися в Комітеті з питань освіти, науки та інновацій. 

Унаслідок деградації природно-математичної освіти Україна потерпає від браку інженерних кадрів, які до того ж «вимиваються» за рахунок міжнародної трудової міграції. За словами голови профільного парламентського комітету Сергія Бабака, нещодавно Чернігівська ОДА звернулася до концерну «Фольксваген» з пропозицією розмістити в області його потужності, збудувати один із заводів. Якщо ми хочемо створювати додаткову вартість, а не будувати сировинну економіку, варто передусім подбати про підготовку кваліфікованих інженерних кадрів, вважає народний депутат.

За даними МОН, майже 28 відсотків вчителів математики й 24 — вчителів фізики — працюючі пенсіонери, і замінити їх практично ніким, бо молодь до шкіл іде неохоче і надовго не затримується.

Сергій Бабак, який і сам колись працював учителем фізики, під час слухань нагадав про типову для глибинки ситуацію, коли природничо-математичні дисципліни читають «непрофільні» фахівці. 

Рівень знань 11-класників з природничо-математичних дисциплін останніми роками невпинно знижується, каже в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. Не дивно, що занадто мало учнів обирають ці предмети для складання ДПА у формі ЗНО. Так, хімію виявив бажання складати лише один відсоток випускників, фізику — три відсотки, біологію — 16. Математика більш популярна, її складали майже 38,8 відсотка випускників. За результатами такого тестування сільські діти отримують набагато нижчі бали, ніж міські.

Щоб покращити доступ дітей з глибинки до якісної освіти, за словами профільного міністра Ганни Новосад, у бюджеті на наступний рік заклали 3,5 мільярда гривень саме для підтримки сільських шкіл, на розбудову опорних навчальних закладів. Під час засідання уряду, що відбулося в середу, було вирішено виділити 800 мільйонів гривень на закупівлю обладнання для STEM-лабораторій і профільних кабіненів у школах.

Покращити рівень викладання природничо-математичних дисциплін сподіваються також за рахунок запровадження нових навчальних програм та нового державного стандарту базової середньої освіти (для 5-х—9-х класів), який ще буде доопрацьовуватись.

Ганна Новосад нагадала, що з 2021 року ЗНО з математики стане обов’язковим для всіх випускників. Інші учасники дискусії порадили закріпити це політичне рішення на рівні нового закону про загальну середню освіту. Щоб не дозволити його змінити під час ротації очільників уряду чи МОН.

Декан фізичного факультету КНУ Микола Макарець порадив збільшити кількість спеціальностей у вишах, для вступу на які потрібен сертифікат ЗНО з фізики. «В медицині фізика взагалі зникла», — констатує Микола Макарець, хоча сучасне діагностичне та лікувальне обладнання вимагає від майбутніх лікарів пристойного знання фізики та інших непопулярних серед них наук.

Учитель фізики з Чернівців, володар премії «Глобал Тічер Прайз Юкрейн» 2018 року Пауль Пшенічка порадив повернути ЗНО з фізики й на інші спеціальності, зокрема, для майбутніх «айтішників».