Сергій Геращенков в улюбленій теплиці.
Понад сто сортів винограду росте біля садиби мешканців Сасівки Сергія та Наталії Геращенкових. І традиційних для нашої кліматичної зони, і екзотичних. І солодких, і кисло-солодких, і пізніх, і ранніх... Мабуть, так професійно, як ця родина, у Компаніївському районі (а, може, й на всій Кіровоградщині) виноградарством не займається ніхто.
«Мічурінець»
Так кличуть Сергія Геращенкова в Компаніївському районі. Людина з Губівки чи Полтавки, чи навіть з іншого району, може десятки разів побувати в нього вдома, купуючи розсаду помідорів, капусти, саджанці вишні або смородини, чубуки винограду... І продовжувати звати чоловіка на свій манер. Приміром, «отой Мічурінець, що живе в Сасівці біля школи». Звучить розлого, трохи по-індіанські. Селекціонер із тридцятирічним стажем на народний «нікнейм» не ображається. До речі, якщо будете шукати, у кого купити надійне дерево чи перевірену на акліматизацію розсаду городини, будьте готові до ще однієї варіації його імені — «Мічурінець, який живе в Сасівці під самим лісом». А ліс, якщо вже ми про нього згадали, теж вносить свої корективи в устрій домогосподарства. Наприклад, минулої зими ростити дерева «допомагали» зайці — з’їли чимало саджанців яблуні...
Лоза життєдайна
Люди, які багато працюють на землі чи в саду, щось вирощують у теплицях, мають свої власні причини для маленьких радощів. А Сергій Геращенков, маючи добру вдачу ще й від природи, завжди усміхається.
— Тут у мене — Граф Монте-Крісто. Цей пізній сорт дає по 40—50 кілограмів ягід з куща, — починає екскурсію ходженою-переходженою стежкою господар. — А це сорт Низина. Ранньосередній. Добре піддається запиленню. Грона важать кіло двісті — кіло чотириста, має товарний вигляд. А це сорт Пам’яті Негруля. Був такий вчений в галузі генетики та селекції винограду — Олександр Михайлович Негруль. Дозріває цей виноград наприкінці серпня — на початку вересня. Ягоди мають насичений синій колір. Їх зазвичай збираю з куща 25—30 кілограмів. Врожайність стабільна...
Цікаво, що Сергій Миколайович за фахом — слюсар. На сторонній погляд, робота із залізом і садівництво — ніяк не пов’язані. Навіть щось спільне (окрім банального «ну, і там, і тут потрібні чутливі й умілі руки») знайти важко в цих заняттях. А втім...
«Я ще підлітком почав виписувати «Дім. Сад. Город», «Присадибне господарство», «Сільське життя». Інші читали романи про війну чи про кохання або й нічого не читали, а я собі подумки вирощував плантації винограду, розкішні фруктові сади, — все тією самою щирою усмішкою супроводжує свої спогади Сергій Геращенков. — Думаю, що мені це захоплення стало в пригоді. Допомогло в фінансовому плані, підтримало здоров’я. Недаремно кажуть, що виноградна лоза переливає в людину, котра її ростить, життя і здоров’я...».
Для Сергія Миколайовича, котрий страждає від ниркової недостатності й тричі на тиждень проходить процедуру з очищення крові (діалізу) в обласній лікарні, це не порожні слова. Вирощування винограду — його додаткові ліки. І лише Бог знає — які ефективніші?!
Лабораторія смаків
Ще одна терапія для здоров’я садівника — вирощування саджанців. Причому фактично всіх популярних фруктових дерев — яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, аличі, персика... Якби нам у підмогу вченого-селекціонера, бажано з докторським ступенем, ми б вільно переповіли лекцію Сергія Миколайовича і його дружини Наталії Володимирівни (на знімку), яка працює вчителем зарубіжної літератури в місцевій школі, і про підщепи та прищепи, і про магалебську вишню (кісточкову підщепу), і про колт (середньорослу або карликову підщепу), і про серії Піку, Гізелле, ВСЛ-2 чи подібні глибини селекції. Це нереально складна теорія для тих, хто має суперпросте ставлення до плодів вишні або абрикоса і всю думку про хитромудру працю селекціонера вкладає в кілька слів: «Смачно!», «Кисло», «Солодко!», «Фе!», «Клас!»...
— Ми вирощуємо приблизно 45 сортів яблунь, — перебирає на себе лекторську роботу Наталія Володимирівна. — Вибираємо за смаковими якостями. Розповідаємо покупцям, чим славиться той чи інший сорт. Приміром, люди звикли у нас до кількох традиційних. Серед них — Голден, Семеренко, Сніговий Кальвіль. А є дещо нове. Як от Скіфське золото. Смакові якості подібні, але має одну незаперечну перевагу — не падає з дерева, коли набуває стиглості... Можемо запропонувати велику колекцію черешень німецьких, чеських, канадських, українських, російських сортів. Середньорослих, високорослих, з німецькими, російськими прищепами... Серед груш перевагу надаємо тим, що прищеплюються на айву: Бланка, Бержерак, Старкримсон. Ранні, пізні, з мускатним смаком... Сливи Ненька, Сільвія, Ісполинська, Блю бен, Блю фрі, Ренклод... Вишні Шалунья, Встрєча, Уйфегертої Фюртеш.
Їхні руки пахнуть яблуками і виноградом. А улюблене заняття дарує насолоду тисячам. Швидко збіжать зимові холоди, і до подружжя Геращенкових знову потягнуться люди — щоб буяло: у саду, на городі, у садибі.
Фото з архіву Івана КОРЗУНА.
