Як ми вже повідомляли, у Верховній Раді відбулися парламентські слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» (на знімку). Дискусія видалася гарячою, а виступи учасників — суперечливими. Адже в сесійній залі, крім народних обранців та урядовців, зібралися аграрії, власники паїв, науковці, представники галузевих асоціацій та громадських організацій. В усіх своє бачення і різні інтереси щодо запровадження купівлі-продажу гектарів.
Відкрив слухання Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, «реформування земельних відносин в Україні має здійснюватися прозоро та зрозуміло для громадськості з урахуванням усіх напрямів розвитку економіки, в тому числі процесів децентралізації влади із передачею повноважень та фінансових ресурсів від центрального на місцевий рівень... Щорічно продовжуючи мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, ми, з одного боку, захищаємо інтереси громадян, щоб не купили їхню власність за заниженою ціною, а з другого — обмежуємо гарантоване Конституцією право власності на землю... Тож важливо прийняти збалансоване і правильне рішення».
Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський свою доповідь розпочав з аналізу ситуації, яку маємо в земельній сфері.
В Україні майже 41 мільйон гектарів земель сільгосппризначення. У власності держави — понад 7 мільйонів, у приватній власності — понад 33 мільйони. З тих земель, що у приватній власності, майже 26 мільйонів — це так звані пайові землі, які було передано колишнім працівникам колгоспів і частині працівників соцсфери.
Нагадав, що 3,7 мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначення — це земельні ділянки, які виділялись для ведення особистого селянського господарства. На ці земельні ділянки мораторій не поширюється. Їхні власники можуть вільно продавати такі земельні ділянки. І за останніх 15 років приблизно мільйон гектарів уже продано. А 3,7 мільйона — це територія середньої європейської країни.
Наголосив: ринок земель уже фактично існує. На цьому ринку продаються та купуються не лише земельні ділянки під ОСГ, які не підпадають під дію мораторію, а й підмораторні пайові землі. Формально нині не можна укласти договір купівлі-продажу підмораторної ділянки. Але можна укласти довгостроковий договір оренди до 50 років або договір емфітевзису. Разом з орендою чи емфітевзисом покупець — для підстрахування — оформлює довіреність на розпорядження, а в багатьох випадках — заповіт.
Станом на серпень 2019 року, за даними Держреєстру, 1,1 мільйона гектарів підмораторних земель уже фактично продано за такими договорами. І власник паю, який отримав гроші за оформлення таких документів, і людина, яка ці гроші заплатила, сприймають це саме як купівлю-продаж.
Отже, ринок працює через «сірі» схеми обходу мораторію. Такий «сірий» ринок є викривленим, що має свої наслідки. По-перше, люди, які купують у такий спосіб землю, розуміють пов’язані з цим ризики. За необхідності юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по суті, залишаються обидві сторони: і продавець, котрий отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично. Тож ситуацію необхідно виправляти...
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у своїй доповіді зазначив:
— Коли ми говоримо про землю, потрібно говорити передусім про цілісність України і про те, що ми розбудовуємо Україну, і про агресію до України, і про окуповані території також... Військові гинуть і сьогодні, захищаючи те, що ми називаємо землею — землею у високому розумінні. Не можна говорити про якийсь шматок землі як товар, наприклад. І з усвідомленням цього я живу. І через це, хоч би як воно здавалося незрозумілим, вважаю, що не можна зволікати жодного дня з реформами.
Кожен, хто працює на землі, знає, що земля не дає можливості перепочити. Засіяти, доглянути, зібрати врожай — це треба робити вчасно і не зволікаючи. Так само і держава не може зволікати, ми 30 років зволікаємо. Не зібраний вчасно врожай гниє, держава, якою не піклуються, гниє. Так само гниє і наша земля від недосконалого управління.
За словами «тіньовий ринок» криється дивна історія, коли не до кінця розроблено законодавство, не до кінця наповнений кадастр, не до кінця побудовані контролюючі служби. Усі використовують ситуацію, щоб нажитися. Передусім на людях, на українцях, які не можуть нічого зробити зі своєю власністю — землею. Україна — нація малих землевласників. У країні майже 7 мільйонів власників, які в середньому мають 3—4 гектари землі, але на весь світ розносяться сенсації про сотні тисяч гектарів, акумульованих агрохолдингами...
Акумулювання землі відбулося саме через те, що ми нічого не робимо...
Поки дискутуємо про модель ринку землі, вже десятиріччями спритні ділки за безцінь використовують сотні тисяч гектарів, що перебувають у володінні державних підприємств... А також Національної академії аграрних наук... Більше того, за роки мораторію і розмов про те, яку модель обігу земель обрати, в держави просто вкрали 750 тисяч гектарів... Було 1,5 мільйона в державній власності, нині їх виведено...
Потрібен нормальний обіг земель, щоб припинити безлад із державними землями... Кадастр недостатньо заповнений, недостатньо прозорий, незважаючи на те, що може бути прозорим. Є купа контролюючих органів, які мають благородні цілі, але, навпаки, заохочують корупцію та шахрайство...
Модель ринку землі в нас вже є. Її треба просто довести до ладу. І кожен день зволікань веде лише до прогресування хвороби. Мораторій на землю — це як сажка в пшениці, що псує врожай. Її просто треба вивести нарешті...
Ми хочемо навести лад і дати можливість розвиватися аграрному сектору, — наголосив Тимофій Милованов.
Проте значна частина присутніх категорично не погоджувалися з позицією представників влади і парламентської більшості. Так, голова СТОВ «Агрофірма «Маяк» Герой України Микола Васильченко, виступаючи, за його словами, «за дорученням сільгоспвиробників і аграріїв—героїв України, а їх десь 52 на сьогоднішній день», категорично заявив: «Ми не можемо допустити, щоб проект закону про продаж землі було прийнято у другому читанні. Маємо зупинити наших земельних безумців, бо йдеться про набагато глибше. Зараз, як ніколи, постало питання: Україні бути чи не бути? Це каже Герой України...».
На думку Миколи Васильченка, із запровадженням купівлі-продажу агрогектарів Україна перейде в іноземне рабство. Він розповів, що успішно можна господарювати і на державних землях. Як приклад, навів господарство, яким уже 40 років керує на Черкащині. Він запросив народних обранців завітати до цього агропідприємства і на власні очі побачити сучасне виробництво, куди вкладено «тільки за 14 років майже мільярд гривень. Це американська техніка, кнопки — комбайни вже без механізатора роблять, поливні установки. Півтори тисячі гектарів державної землі нині на американській поливній установці!».
Керівник успішного сільгосппідприємства «закликав відхилити той ганебний законопроект», «бо продати землю — це продати державу, яка називається Україною».
За підсумками обговорення Комітет з питань аграрної та земельної політики готує проект Рекомендацій парламентських слухань, які буде винесено на розгляд Верховної Ради.
Підготувала Галина КВІТКА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
