Натомість жодних документів під час зустрічі президентів Володимира Путіна та Олександра Лукашенка 7 грудня в Сочі підписано не було. Можливо, це станеться під час наступних, запланованих на 20 грудня, переговорів. Однак сама вірогідність втрати суверенітету Білоруссю спричинила в Мінську чи не наймасштабніші за останні роки акції протесту. При цьому спостерігачі звертають увагу, що на протести вийшли переважно молоді люди. Цікаво, що мінська міліція не перешкоджала мітингу та демонстрації, хоч зазвичай зупиняє навіть одиночні пікети, інформує «Радіо Свобода».

Напередодні зустрічі в Сочі Академія наук Білорусі опублікувала результати опитування, відповідно до якого лише 7,7% опитаних вважають, що Білорусь повинна увійти до складу Росії, 49,9% білорусів хотіли б жити в незалежній державі, де відносини з РФ регулюватимуть міжнародні договори, 36% — за налагодження рівноправних союзницьких відносин.

Власне, останню формулу озвучив під час зустрічі з Путіним і Олександр Лукашенко. Зокрема, він заявив: «Ми не просимо, як дехто каже, дешевий газ, дешеву нафту. Головне, щоб рівні були умови». 

Цікаво, що під час зустрічі глав двох країн згасло світло. Експерти побачили в цьому знак і одразу провели паралелі, мовляв, так само вкрито мороком, які саме інтеграційні документи планують підписати офіційні Москва та Мінськ.

Невпевненість у майбутньому держави і покликала білорусів на протести. Спочатку люди створили живий ланцюг на проспекті Незалежності, а потім перейшли на Жовтневий майдан, де й відбувся мітинг. В руках учасники тримали плакати «Путін — геть!», «Це не інтеграція — це окупація», і вже знайоме українцям гасло «Слуга, виходь. Народ прийшов!» 

«Не можна торгувати країною. Можна підписувати міжнародні домовленості, можна підписувати союзи, можна підписувати що завгодно, але з відома народу. Щоб народ знав, що відбувається. Найбільший злочин — в таємниці щось робити, підписувати якісь пакти Молотова-Ріббентропа, щоб знову покрити кров’ю нашу землю», — заявив під час мітингу поет Володимир Некляєв, кандидат в президенти від опозиції на виборах 2010 року, повідомляє «Радіо Свобода».

Фото зі сторінки у Фейсбуці видання «Наша Ніва».