Офіційна назва документа — «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів». Співавторами резолюції стали 42 держави. За її ухвалення проголосували 63 країни, проти — 19, утримались — 66).

«Генеральна Асамблея ООН підкреслює, що присутність російських військ у Криму порушує національний суверенітет, політичну незалежність та територіальну цілісність України і підриває безпеку та стабільність сусідніх країн і європейського регіону», — йдеться в ухваленій резолюції. У ній — серйозна стурбованість з приводу «прогресуючої мілітаризації Криму Російською Федерацією як державою-окупантом».

Автори документа закликали Росію припинити поставки в Крим «систем озброєнь, у тому числі літаків й ракет, здатних нести ядерну зброю та боєприпаси», утриматися від спроб «розповсюдити свою юрисдикцію на ядерні об’єкти й матеріали в Криму», а також не призивати мешканців Криму до своїх збройних сил.

У новій резолюції Генасамблеї ООН згадують і мілітаризацію Росією районів Чорного та Азовського морів та Керченської протоки, що оточують Крим. Відзначається, що такі дії створюють додаткові загрози для України й підривають стабільність регіону в цілому.

На переконання постійного представника України в ООН Володимира Єльченка (на знімку), резолюція Генасамблеї є дуже важливим міжнародним документом, який стане «предметом посилання для будь-якого суду та будь-якого юриста». Україна використовуватиме її як доказову базу в судових процесах проти Росії. Крім того, ухвалення резолюції «допомагає тримати рівень політичного тиску на Росію» і дасть змогу повернутися до ініційованого Києвом питання щодо здійснення спільного безпекового моніторингу ЄС і України в басейні Чорного й Азовського морів.

Водночас не можна не згадати й того, що ухвалення цієї резолюції збіглося у часі з зустріччю лідерів України, ФРН, Франції та Росії у Парижі у «нормандському форматі».

На жаль, тема окупованого Криму на найвищому рівні цього разу не піднімалася. Як пояснив Президент України Володимир Зеленський, він планував порушити це питання, проте до детального його обговорення не дійшли.

«Я не буду брехати, тому що на першому ж питанні про розведення — у мене своя позиція — ми дуже довго витратили, 30—40 хвилин ми витратили часу на одне питання, потім обмін — він пішов легше... До Криму детально ми не дійшли», — зазначив Володимир Зеленський, слова якого цитує Укрінформ. Водночас Президент нагадав, що за чотири місяці має відбутися наступний «нормандський саміт», і пообіцяв порушити там питання анексованого Криму.

Коментуючи рішення про обмін, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв’язень Ільмі Умеров нагадав, що серед переслідуваних громадян України — близько 100 кримчан, з них 80 — кримські татари. Куди їм повертатися?

У Крим, чи на материкову частину України? Про це риторично запитує на своїй сторінці у 
Фейсбуку Ільмі Умеров. «Це означає, що мінімум 500 чоловік покинуть Батьківщину. Мова про сім’ї політв’язнів, які за ними поїдуть з Криму. Ось така повзуча депортація виходить. А обмінний фонд РФ швидко набере. І знову будуть обміни справжніх злочинців на ні в чому не винних людей», — підсумував Ільмі Умеров.

Фото прес-служби ООН та зі сторінки в Твіттері представництва Великої Британії в ООН.