Українську сторону представляли Співпрезидент ПА ЄВРОНЕСТ Іван Крулько, заступники голови Постійної делегації Павло Мельник, Софія Федина та члени делегації Володимир Ар’єв, Ольга Руденко, Роман Лозинський, Наталія Королевська, Дмитро Любота, Святослав Юраш.

Відкриваючи пленарну сесію ПА ЄВРОНЕСТ, Співпрезидент Андрюс Кубілюс зазначив, що «Східне партнерство» — це амбітна ініціатива, метою якої є поглиблення і зміцнення відносин між Європейським Союзом, його державами-членами та східноєвропейськими партнерами, адже всі ми належимо до єдиної європейської родини. Він підкреслив, що Асамблея є важливим парламентським форумом, який сприяє подальшій політичній і економічній інтеграції між нашими країнами. Це відкритий майданчик, у рамках якого ми можемо вести багатосторонній політичний діалог щодо очікувань, потреб та прагнень наших громадян, які всі разом бажають збудувати краще майбутнє для всієї Європи.

З промовами також виступили Голова Парламенту Грузії Арчил Талаквадзе, Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, Віце-президент Європейського Парламенту Клара Добрев, а також Співпрезидент ПА ЄВРОНЕСТ Іван Крулько.

І. Крулько, нагадавши, що цього року відзначається 10 років «Східного партнерства», наголосив, що ці роки не були простими з огляду на виклики, ні для східноєвропейських партнерів, ні для Європейського Союзу. У цьому контексті він зауважив, що Україна, а також деякі інші країни-учасниці «Східного партнерства» стали жертвами російської військової агресії: «Спочатку це була Молдова, потім Грузія і в 2014 році це була моя країна». «Ми потребуємо миру, який ґрунтується на правді. А правда полягає в тому, що в Україні немає громадянського конфлікту, як це намагається подати Росія, Україна є жертвою російської агресії», — сказав він. За словами депутата, шлях до реального миру лежить через контроль над україно-російським кордоном, виведення російських військ із Донбасу та деокупацію Криму. «Спочатку має бути безпека, а потім можна переходити до політики», — наголосив він, додавши, що агресивні дії Росії на східних кордонах ЄС становлять значну загрозу і для Європи. Тому маємо спільними зусиллями вирішити ці спільний біль і виклик.

З огляду на це І. Крулько зауважив, що асоційовані угоди з Грузією, Молдовою та Україною — не мають стати остаточною метою у відносинах з ЄС. «Слід розвивати «Східне партнерство+», щоб відповідати потребам та очікуванням наших країн. Або ж створити нову «стратегію тріо», що буде «дорожньою картою» для поглиблення інтеграції в ЄС», — сказав він, додавши, що ЄС має показати готовність відкрити двері для вступу будь-якої європейської держави, що відповідає критеріям. Бо розширення є одним із ключових стовпів зовнішньої політики ЄС та потужним інструментом змін і трансформації сусідніх держав.

За словами І. Крулька, під час сесії було прийнято п’ять резолюцій.

«Резолюція «Стратегія Тріо Плюс 2030» — про стратегію та інструменти глибшої євроінтеграції України, Грузії та Молдови, що досягли прогресу в гармонізації законодавства та інтеграції з ЄС. А також про можливість долучення інших країн, які зможуть наздогнати «Тріо». На думку членів ПА ЄВРОНЕСТ, політика «відкритих дверей» ЄС щодо успішних країн «Східного партнерства» (СхП) дозволить зберегти мотивацію для інших до 2030 року і прискорить євроінтеграційні процеси. Водночас наголошується, що ЄС потребує оновлення, а його політичні інструменти — реформування. Особливо слід звернути увагу на спільні механізми протидії гібридним загрозам Кремля, що намагається впливати на країни СхП і далі, і усіляко перешкоджає їх інтеграції в ЄС», — написав він у Фейсбуці.

Друга резолюція стосується парламентського контролю як інструменту зміцнення демократії, підзвітності та ефективності державних інституцій у країнах «Східного партнерства». У ній, зокрема, йдеться про необхідність посилення парламентського контролю за держорганами та сектором безпеки, здійснення адмінреформи та реформи виборчого законодавства, що дозволить створити умови для ефективної підзвітності уряду. Наголошується також, що закони не мають прийматися поспіхом, у турборежимі! Тому, на думку членів ЄВРОНЕСТ, треба змінити процедуру, яка б дозволяла проводити розширені дебати з опозицією та іншими зацікавленими суб’єктами про зміст і деталі реформ.

Резолюція «Про солідарність і зближення в енергосекторі» висловлює стурбованість проектом «Північний потік-2», який суперечить принципу солідарності та загальної енергополітики ЄС. І наголошує на необхідності правильного перенесення Газової директиви з поправками у національне законодавство всіх держав-членів. Закликає Єврокомісію жорстко реагувати на будь-які спроби обійти її положення.

У резолюції «Про інновації в освіті та реформах освіти в ЄС і країнах СхП» йдеться про потребу визнання освіти — інвестицією, про збільшення державної фінансової підтримки науки та освіти, у тому числі вчителів, забезпечення всіх шкіл комп’ютерами та Інтернетом. А також про потребу модернізації всіх етапів системи освіти, проведення глибинної реформи навчальних програм, збільшення мобільності учнів, студентів, вчителів та викладачів через обміни з країнами ЄС.

У резолюції «Про сприяння діджиталізації з метою ефективності й стимулювання економічного зростання в ЄС та країнах «Східного партнерства» йдеться про гармонізацію цифрових ринків країн СхП з єдиним цифровим ринком ЄС, а також законодавства із захисту особистих даних та кібербезпеки, транскордонної е-ідентифікації для підтвердження е-підписів та е-печаток.

Крім того, Асамблея затвердила план роботи на 2020 рік.

Вл. інф.