На знімку: зображений Юлією Петушинською «Еней» поліг під Іловайськом...
Фоторепродукція автора.
У Полтаві, певно, найпомітнішою мистецькою подією року, що минає, стала всеукраїнська виставка «Енеїда». Її за ініціативою обласної організації Спілки художників України влаштували у художньому музеї (галереї мистецтв) імені М. Ярошенка. А присвятили 250-літньому ювілею видатного земляка — Івана Котляревського. Відкрили експозицію майже через два місяці після офіційних урочистостей та круглої дати. Це не применшило значущість події. Навпаки, допомогло відвідувачам оцінити виставку без поспіху та ювілейної суєти.
За словами голови обласної організації НСХУ Юрія Самойленка, митці підготували експозицію не лише для того, щоб ушанувати пам’ять геніального уродженця Полтави. Важливо було засвідчити неперервність традицій і актуальність того, про що писав автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки».
У прес-центрі галереї на відвідувачів виставки чекав своєрідний «пролог» до неї. Там розмістили 27 творів ХІХ — початку ХХ століть із фондів художнього музею. Їхні автори — відомі художники Григорій та Іван Мясоєдови, Микола Ярошенко, Василь Кричевський та інші. Всі вони брали участь у першій Всеукраїнській художній виставці в Полтаві, що відбулася тут 1903 року й також присвячувалася Котляревському.
А от у великій виставковій залі минувшина тісно переплелася з сучасністю. Тут представили роботи митців із Києва, Харкова, Львова, Одеси, творчі осередки Краматорська та Сєвєродонецька, й навіть із Ромодана, що на Полтавщині. Загалом на виставці з досить жорсткими критеріями відбору засвітилися художники та майстри декоративно-ужиткового мистецтва з 28 населених пунктів країни.
Вони вражали багатоголоссям творчого самовираження. У цю поліфонію гармонійно вписувалися живописні, графічні, ткацькі, вишивані, скульптурні, керамічні роботи. Спільним же було прагнення влучити в задану тему, відобразити описану Іваном Котляревським в «Енеїді» героїку козацької минувшини й звитягу сьогоднішніх захисників держави.
Тож не випадково на полотні художника Юрія Самойленка «Любов к Отчизні де героїть...» козак Еней, окрім традиційних шаблі, кобзи та люльки, має на рукаві вигаптуваний синьо-жовтий шеврон із тризубом...
А Еней полтавської художниці Юлії Петушинської максимально осучаснений і конкретизований. Вона зобразила полеглого 29 серпня 2014-го під Іловайськом героя-земляка Антона Цедіка. Цей полтавський доброволець-захисник України з батальйону «Донбас» — інтелектуал, книголюб — обрав собі фронтовий позивний «Еней»...
Складних тем і образів митці-учасники виставки не оминали. Художник Володимир Дерябін нагадав, що над Полтавою досі шугає хижий позолочений орел із лавровим вінком у дзьобі. Помпезний пам’ятник прославляє перемогу Петра І у трагічній для України битві. Та на полотні митця наш козак уже розрубує той вінок-зашморг золотим мечем...
Трагедійною експресією вражає картина художника Віталія Крижанівського з Умані «М’ясорубка тридцятих років». Тут переплелися Голодомор 1932—1933 років і сталінські репресії тих часів. А втім, загальне ідейно-художнє спрямування виставки — життєствердне, оптимістичне. Власне, таке, яким понад два століття тому постав знаковий для українців літературний твір, що дав назву згаданій виставці.
