Нині у всьому світі замислюються про збереження довкілля і, зокрема, стосовно застосування відновлюваних джерел енергії, одним з яких є енергія, видобута малими гідро-енергетичними системами. Україна в цьому плані має великий потенціал, адже чимало наших регіонів порізані малими річками, надто в гірській місцевості, а це може послужити гарним поштовхом для такого розвитку. Утім, крім економічної вигоди, будівництво та експлуатація МГЕС несуть певні екологічні ризики. Як віднайти баланс і не зашкодити природі — йшлося на круглому столі у Верховній Раді (на знімку) на тему: «Екологічні проблеми та перспективи розвитку малої гідроенергетики як відновлюваного джерела енергії в Україні».

У засіданні круглого столу взяли участь народні депутати України, члени Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування — голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів Зіновій Андрійович та голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Ігор Кривошеєв, представники наукової спільноти, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також представники громадськості.

Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко привітав учасників круглого столу та зазначив: «Ми всі пам’ятаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо переходу до низьковуглеводної енергетики, крім цього, ми маємо розвивати альтернативну енергетику, але це засідання відбувається не на базі Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, а Комітету з питань екологічної політики та природокористування, тому зараз ми обговоримо питання запобігання впливу малої гідроенергетики на довкілля».

Для деяких областей, наголошувалося під час засідання, зокрема Вінницької, Кіровоградської, Тернопільської, Хмельницької, Одеської та Чернігівської, технічний потенціал гідро-енергетичних ресурсів малих річок практично освоєний, тому істотне збільшення встановленої потужності малих ГЕС на цих територіях малоймовірне.

Перспективними територіями для спорудження нових малих ГЕС вважають Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області. Виходячи з цього, учасники заслухали презентацію щодо будівництва об’єктів малої ГЕС в українських Карпатах, яку представила Ольга Пилипович — доцент Львівського національного університету імені І. Франка.

Утім, і тут є свої ризики, адже це досить сейсмологічна зона, до того ж для Карпатського регіону характерні катастрофічні паводки, зсуви тощо. Тому на круглому столі наголошувалося, що необхідні проведення стратегічної екологічної оцінки будівництва малих ГЕС у цьому краї та вжиття заходів стосовно виконання системного аналізу доцільності спорудження кожної окремої малої ГЕС з урахуванням перспектив розвитку території (туризм, рекреація тощо).

Підтримала цю ініціативу і Світлана Матус — координатор з питань екологічної політики міжнародної організації «Всесвітній фонд природи». Вона зазначила, що розвиток відновлюваної гідроенергетики в Україні має бути стратегічно продуманим і не створювати додаткового навантаження на довкілля, й представила розроблену науковцями та представниками громадських організацій, за підтримки Всесвітнього фонду природи, Методику визначення особливо цінних ділянок річки з метою їх збереження та охорони, а також Науково-методичні рекомендації щодо підготовки звіту ОВД під час будівництва малих ГЕС.

Тим часом директор Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв поінформував присутніх про оцінку впливу будівництва та експлуатації малих ГЕС на іхтіофауну та екологічний стан річок, а завідувач лабораторії охорони та відтворення біорізноманіття ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України» Олеся Зуб — про особливо цінні ділянки річок як нові природоохоронні одиниці в світлі інтересу до зеленої енергетики.

Щодо неузгодженості Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» з підзаконними актами в контексті розвитку малої гідроенергетики України виступила Галина Левіна, головний юрисконсульт ГО «ЕкоПраво—Київ».

Голова комітету Олег Бондаренко за підсумками виступу директора ТОВ «Гідроенергетика» в Україні Ашота Петросяна щодо прихованого енергетичного потенціалу (малих ГЕС на промислових підприємствах) акцентував увагу присутніх на тому, що «немає такої енергетики, яка б не зашкодила довкіллю».

Водночас категорично проти будівництва малих ГЕС виступає Всеукраїнська екологічна ліга. Як наголосила її очільниця Тетяна Тимочко, вони виходять з ініціативою демонтувати всі наявні гідротехнічні та гідроенергетичні споруди на всіх малих річках України і заборонити будівництво будь-яких нових. «Ми маємо зупинити вбивство малих річок, які дають воду і життя всім іншим річкам!».

Керівник Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк підтримав главу Всеукраїнської екологічної ліги та акцентував увагу на тому, що мала гідроенергетика становить лише 0,15 відсотка від загального обсягу електро-енергії, що виробляється в нашій країні.

Загалом учасники круглого столу висловлювали позиції щодо необхідності проведення чіткого аналізу того, що має будуватися, стосовно проведення якісної оцінки впливу на довкілля задля запоруки доброго проекту зі спорудження міні-ГЕС, а також стосовно того, що гідроенергетика є відновлюваною, але часто не екологічною.

Народний депутат України Ігор Кривошеєв підтримав ідею щодо необхідності створення чітких правил під час розгляду питання будівництва міні-ГЕС задля збереження довкілля.

Глава комітету Олег Бондаренко подякував присутнім за участь у засіданні круглого столу та відзначив, що питання, які було тут порушено, вийшли за межі обговорення гідроенергетики, в тому числі питання Водної стратегії, та ще раз підкреслив, що комітет завжди відкритий до ініціатив та пропозицій.

Одно слово, з огляду на затверджені українським урядом плани розвитку енергетики, МГЕС будуть будувати, а отже, порятунком для довкілля є чіткі й суворі вимоги ОВД та беззаперечний контроль за функціонуванням малих ГЕС.

Довідково

На початок січня 2018 року в Україні в експлуатації було 136 малих ГЕС загальною потужністю лише 94,615 МВт із середньорічним обсягом виробництва електроенергії приблизно 210—230 мільйонів кВт-год./рік. До 2030 року передбачається довести електрогенеруючу потужність усіх МГЕС України до 1140 МВт із річним обсягом виробництва електрики 3,75 мільярда кВт-год.

Фото надано автором.