Днями відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, на якому розглянули низку важливих законопроектів. Депутати поставили собі мету опрацювати точкові зміни до КПК (зокрема, щодо оскарження підозри, строків фактових проваджень, їх продовження і взагалі існування цього явища) та ін.

На засіданні комітету також розглянули законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» (№ 2513), який покликаний боротися з організованими злочинними угрупованнями, так званими злодіями у законі.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 28 «Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією» Кримінального кодексу України частиною п’ятою, визначивши, що злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний об’єднанням декількох (п’яти і більше) осіб, учасником, організатором, керівником та/або координатором якої є «злодій у законі».

Це питання викликало гостру дискусію. Так, депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський зазначив, що в авторів законопроекту немає запобіжника, як боротися з тими, хто, можливо, займе місце «злодіїв у законі» в разі успішної боротьби з ними.

Мовляв, не зрозумілі формулювання, кого саме можна назвати «злодієм в законі» і як його ідентифікувати. Попри дискусію, комітет схвалив законопроект для першого читання.

Як зазначив голова комітету Денис Монастирський, ідея закону виникла багато років тому, проте Верховна Рада попередніх скликань її не підтримувала. Натомість досвід застосування схожих норм іншими країнами (Грузія, Вірменія, Італія, Китай, Японія) свідчить про досить ефективну дію таких законів.

Також було розглянуто проект закону України «Про зброю» (№ 1222), поданий народними депутатами України Ігорем Фрісом та Олександром Матусевичем, і законопроект «Про обіг зброї» (№ 1222-1). Депутати вирішили відправити законопроекти на повторне перше читання до комітету, щоб створити спільний закон.

Депутати відправили на повторне перше читання законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліквідації корупційної схеми в пенітенціарній системі шляхом вилучення статті 391 Кримінального кодексу України)» (№ 2079). Цей законопроект викликав жваву дискусію в залі.

Зокрема, частина депутатів підтримали правозахисників, які наполягали, що стаття 391 Кримінального кодексу України (ККУ), що стосується злісної непокори вимогам адміністрації установи виконання покарань і карається позбавленням волі на строк до трьох років, є радянським пережитком (ухвалена у 1983 році) і створює загрозу вимагання адміністрацією коштів у засуджених.

«З 2010-го до середини 2019 року в Єдиному реєстрі судових рішень зафіксовано 854 вироки за статтею 391. З них 750 покарань за відмову прибирати приміщення камери, коридору, житлової секції, 479 вироків — від виконання робіт із благоустрою. Це абсолютно не карані кримінально діяння», — підкреслив автор законопроекту Ігор Фріс і додав, що суди винесли лише сім виправдувальних вироків за дев’ять років.

Своєю чергою радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко зазначив, що ця норма, навпаки, дисциплінує в’язнів і змушує дотримуватися розпорядку дня, а також захищає працівників пенітенціарних установ від посягання ув’язнених.