Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прагнутиме протягом цього року прийняти всі законодавчі акти, які б дозволили виконати програмні зобов’язання Президента і партії «Слуга народу», щоб у наших пенсіонерів з’явилася друга пенсія. На цьому наголосила голова комітету Галина Третьякова під час круглого столу «Належне та ефективне державне регулювання трьох колон пенсійного забезпечення громадян України 2020».

Нині в Україні діють перший рівень — солідарна система та третій — добровільна накопичувальна система. Тепер ідеться про запровадження другого рівня — обов’язкової накопичувальної системи. Це передбачено, зокрема проектом закону № 2683 (автори Галина Третьякова, Вадим Струневич, Сергій Гривко та Павло Халімон).

Зачепивши солідарну систему, Галина Третьякова зауважила, що коефіцієнт заміщення (відношення розміру пенсії особи до її передпенсійного заробітку) протягом років незалежності незмінно падає. Колись, за її словами, коефіцієнт заміщення сягав 60 відсотків, нині за категоріями пенсіонерів, яким 75—85+ він може становити і 12—15 відсотків.

«Це сталося через те, що індексація пенсій не була системною», — зауважила голова комітету, додавши, що благополуччя наших пенсіонерів залежить від того, яким чином ми модернізуємо пенсійну систему й запустимо інші колони, а не лише змінимо параметри солідарного рівня. Світова практика каже про існування трьох колон, але в деяких державах їх налічується п’ять і навіть дев’ять.

«Але незалежно від кількості цих колон в Україні має з’явитися друга пенсія. Еталон — вийти на пенсійне забезпечення на рівні 60 відсотків. Хоча міжнародні зобов’язання України вимагають від нас забезпечувати його на рівні 40 відсотків», — сказала Г. Третьякова, додавши, що більшість досліджень економістів свідчить: якщо доходи домогосподарств падають більш як на 40 відсотків, то вони не в змозі впоратися з падінням доходів і перебувають у стані банкрутства. «Тому падіння доходів під час виходу на пенсію на величину понад 40 відсотків буде сприйматися трагічно для будь-кого. Це непросте завдання і не такий короткий шлях, але за 28 років ми не зробили необхідних кроків для того, щоб запровадити другий рівень», — наголосила вона, додавши, що запроваджений десять років тому третій рівень не привів до очікуваних результатів, а чинна солідарна система працює в складних демографічних умовах.

Нині пенсії отримують 27 відсотків населення України при 25 відсотках найманих працівників, за яких сплачуються внески на постійній основі. Відповідно видатки пенсійного забезпечення в 2019 році становили 11 відсотків ВВП, у 2020 році планується 9,8 відсотка. Тож співвідношення пенсій до зарплати з вирахуванням податків становить 35,1 відсотка, зауважила заступник міністра соціальної політики Наталія Ненюченко.

А за словами представника Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини з дотримання соціальних та економічних прав Олени Степаненко, серед усього загалу звернень, які надходять до Уповноваженого, 40 відсотків стосуються пенсійних питань.

Водночас вона зауважила: «Передумовою запровадження всіх накопичувальних систем має бути підвищення довіри громадян до того, що пенсії будуть отримані. У нас, на жаль, є негативні приклади, коли очікування громадян, не виправдалися. Мають бути надійні фінансові інструменти щодо недержавного пенсійного страхування».

За її словами, нині в секретаріаті Уповноваженого опрацьовуються законопроекти № 2617, 2683, але, незалежно від того, який механізм буде прийнято законотворцями для впровадження накопичувальної системи, головне — забезпечити гарантоване Конституцією право власності громадянина. «Цей механізм має чітко і зрозуміло передбачати зв’язок між сплаченими внесками та розміром пенсії, передбачити безумовні гарантії отримання накопичених коштів. Лише за таких умов буде стимул і сенс сплачувати страхові внески», — наголосила вона.