Нагадаємо, восени народні депутати України відмовилися брати участь у роботі сесії Асамблеї у зв’язку з поверненням Росії до ПАРЄ. Раніше, 2014-го, росіян позбавили права голосу через анексію Криму. В червні 2018 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дозволила повернутися російській делегації. На офіційному рівні це пояснювали необхідністю, попри все, продовжувати діалог з Кремлем, а на неофіційному — йшлося про внески, які Росія перестала сплачувати до бюджету Ради Європи з 2017 року.

Голова нашої делегації у ПАРЄ народний депутат Єлизавета Ясько в одному з інтерв’ю перед сесією заявила, що наші депутати планують оскаржувати повноваження російської делегації. Водночас вона додала, що хоче порушувати не тільки теми, пов’язані з антиросійськими настроями. «Зрозуміло, що ми будемо це робити, це наша національна позиція. Але для нас важливо, щоб ми говорили і про те, чим живуть європейці. Нам важливо вписатися в картину інтересів і займатися не тільки внутрішніми українськими питаннями», — розповіла Є. Ясько журналістам.

Тим часом Росія не планує оборонятися, а навпаки — вже анонсувала наступ. Як повідомляє «Європейська правда» з посиланням на російське державне агентство ТАСС, російська делегація в ході зимової сесії ПАРЄ збирається підняти питання про порушення Україною прав російськомовного населення на освіту. Голова делегації РФ заступник голови Держдуми Петро Толстой вже навіть нарахував в Україні 20 млн своїх співвітчизників, які, на його думку, мають право і повинні мати можливість навчатися російською.

Як розвиватиметься ситуація у залі палацу Європи — покаже наступний тиждень.

Водночас, згідно з попереднім порядком денним ПАРЄ, депутати під час сесії мають обрати президента Асамблеї, заслухати президентів Грузії — Саломе Зурабішвілі та Молдови — Ігоря Додона, а також новообраного генерального секретаря РЄ Марію Пейчинович-Бурич.

Серед дискусій йтиметься про виконання обов’язків деяких членів Ради Європи, що їх вони взяли на себе під час вступу до організації. Обговорюватиметься ситуація в Польщі, Азербайджані, Туреччині та Лівії. Також говоритимуть про майбутнє демократії, свободу слова та міграцію.