Про це інформує сайт німецького регулятора.
За повідомленням відомства, їх подали компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, котрі керують експлуатацією російських газопроводів у Балтійському морі. Йдеться про непоширення на обидва потоки правил Газової директиви ЄС, котра вимагає резервувати половину потужностей маршрутів для альтернативних постачальників. У повідомленні зазначається, що під час розгляду заявок передбачені консультації з країнами ЄС. Процедура має бути завершена до 23 травня.
Закон, котрий імплементує до законодавства ФРН поправки до Газової директиви ЄС, набув чинності торік у грудні. Також у своїх заявах оператори посилаються на німецький закон про захист інвестицій: у разі необхідності у правилах ЄС може бути зроблено виняток. Крім того, вони можуть бути виведені з-під дії Газової директиви, якщо влада ФРН вважатиме їх діяльність позитивною для енергобезпеки країн ЄС.
Про що, власне, йдеться? Газова директива ЄС передбачає, що оператором російського проекту має стати компанія, незалежна від «Газпрому». При цьому половина потужності «труби» повинна бути неодмінно «заброньована» під незалежних від російського газового монополіста постачальників палива. Хоч експерти в цій галузі застерігали про те, що технічно це реально неможливо. Тож ідеться про політичне рішення ЄС. До того ж інфраструктура в рамках реалізації проекту була побудована до травня 2019 року, коли приймалося рішення. Утім, Брюссель і не відкидає звинувачень у тому, що поспіхом ухвалена торік у травні газова директива спрямована на утруднення експлуатації російських газових магістралей.
Але поспіх ЄС дав можливість російській стороні обійти цю вимогу, оскільки низка країн — членів спільноти не встигли внести відповідні зміни до власного національного законодавства, а операторам «Північних потоків» — оспорити дію директиви через суд. Чим обидва учасники процесу нині й переймаються.
Однак пригальмувати пуск «Північного потоку-2» хоч і ненадовго, але вдалося. Та чи дуже це зашкодило «Газпрому» постачати свій продукт у Європу? Після того, як торік у вересні суд ЄС задовольнив позов Польщі, обмеживши поставки російських вуглеводнів одним із двох продовжень «Північного потоку» в ФРН транзиту Opal, прокладеному суходолом, майже удвічі — на 40 млн куб. м щодоби, оператори запустили першу нитку газо-проводу Eugal. Маршрут введено в експлуатацію на початку січня, і він є продовженням «Північного потоку-2» з території ФРН до кордону з Чехією. Тож газ з Opal спрямували в Eugal. Завдяки цьому маршруту на повну потужність вивели перший балтійський газопровід «Північний потік».
Невеликий відступ. Будівництво газопроводу «Північний потік-2» в обхід України призупинили американські санкції проти компаній — учасниць цього проекту. Київ називає його «часткою гібридної війни проти України», Брюссель змінює директиви, поширюючи дії законодавства ЄС на трубопроводи із країн — не членів спільноти, як пише радіо «Дойче велле».
Проте вже першого січня російський газ офіційно пішов першою ниткою Eugal.
Але вже за годину поїздки на автомашині від Берліна повним ходом іде спорудження другої лінії газопроводу «Північний потік-2» — суходолом на південь ФРН до Чехії, а звідти далі — на південь Європи. Гігантські «склади» труб розташувалися уздовж усього маршруту. Автор, мандруючи зі столиці на північ країни, на власні очі переконалася, що будівництво триває одночасно на кількох ділянках маршруту: на одних бульдозери копають траншеї, на інших — труби зварюються, далі — засипаються землею. І все це паралельно вздовж уже діючої нитки газопроводу OPAL — сухопутного продовження першої черги «Північного потоку». І, схоже, жодна директива не зупинить цей проект, введення в експлуатацію якого на повну потужність плановано на 1 січня 2021 року.
Цікаво, що Eugal не підпадає під рішення Європейського суду, як це сталося у випадку з газопроводом Opal. Натомість потужності Eugal цілком регульовані й можуть використовуватися у повному обсязі. До того ж він є частиною Плану розвитку енергомереж Німеччини та Плану розвитку енергомереж Європи.
Довідка з офіційних джерел
Маршрут обох ниток EUGAL проходить малонаселеною місцевістю. Фермери, чиї угіддя потрапили під будівництво, отримали грошові компенсації. Протяжність — 485 км, річна пропускна спроможність обох ниток — 55 млрд куб. м. Більша частина газогону реалізується у 2-нитковому виконанні, але на деяких ділянках — там де вже є відповідні потужності — проходить у форматі однієї нитки. Вартість проекту становить 2, 276 млрд євро.
Берлін.
