Чи довго чекати на нього «малим» виробникам ягід та іншої агропродукції

Керівники провідних сільськогосподарських дорадчих служб Полтавщини та Сумщини уклали меморандум про співпрацю. Своїми підписами його скріпили (на знімку зліва направо) Світлана Колодяжна, Світлана Андрієнко та Андрій Сухоставець. Зовсім не випадково це було зроблено під час практичного семінару «Агроконсалтинг. Кооперація. Переробка» в Полтавському університеті економіки і торгівлі, організованого сумським Центром інформаційної підтримки бізнесу.

Причому не лише тому, що іноземне слово «консалтинг» також означає дорадництво, консультування суб’єктів підприємницької діяльності. Зрештою, об’єднувала всі винесені в назву заходу поняття їхня спрямованість на підтримку найуразливішого малого бізнесу в аграрній сфері та, власне, самих селян. Передовсім тих, які не хочуть потрапити у пащу акул сільськогосподарського виробництва, насамперед агрохолдингів, і воліють самі господарювати на своїй землі. Досвід свідчить: без порад фахівців, як це робити ефективно, прибутково й водночас відповідно до науки, без шкоди для довкілля та здоров’я людей, таки не обійтися.

Хоча, звісно, «малі» сільгоспвиробники потребують і, так би мовити, матеріалізованої допомоги. Присутні на практичному семінарі директори департаментів агропромислового розвитку Полтавської та Сумської облдержадміністрацій Сергій Фролов і Олександр Маслак розповіли про обласні програми, що стимулюють розвиток малого та середнього аграрного бізнесу за пріоритетними напрямами досить вагомими сумами з бюджетів регіонів. У цих програмах передбачено й фінансування сільськогосподарських дорадчих служб. Необхідність подібної державної та регіональної підтримки фермерів, землевласників-«одноосібників» ніхто з учасників семінару не ставив під сумнів.

А от їхнє реальне наповнення та вектори вкладення коштів викликали дискусії. З огляду на те, чи дають вони належну віддачу насамперед у вигляді нових робочих місць і розвитку сільських територій. Скажімо, дорадник із Сумщини Сергій Саєнко згадав грошову компенсацію землякам за придбання саджанців плодово-ягідних дерев і кущів. Також потрібна справа. Однак пан Сергій розпочав свій «малиновий» бізнес ще у 2015 році й на практиці довів, що на тридцяти сотках особистого селянського господарства за рік можна заробити 300 тисяч гривень. Тобто «знімати» з однієї сотки по 10 тисяч гривень річного доходу! Тож він зауважив: якщо за котроюсь із програм з державного чи обласного бюджету селянам оплачувати придбання саджанців, то хіба можна не програмувати, де вони зберігатимуть і куди збуватимуть вирощені плоди?..

— Адже не секрет, що високий загальний урожай певної культури для того, хто її вирощує, стає справжнім прокляттям, — зазначив Сергій Саєнко. — Бо тоді продукцію, яка швидко псується і яку ніде зберігати, за мінімальною ціною скупляють «фірмачі» — плодово-ягідне виробництво стає просто нерентабельним. Згадайте позаминулий рік, коли у такий спосіб закупівельну вартість малини опустили до 7 гривень за кілограм, хоча тільки її збирання обходилося виробнику в 10 гривень. Ягідники почали викорчовувати й наступного року вже через дефіцит ціна малини для споживача підскочила до 100 гривень.

Щоб убезпечити себе від подібної ринкової стихії, пан Сергій із партнерами зумів за два роки відродити на Сумщині так звану шокову заморозку плодів, яка дозволяє зберігати їх тривалий період. Однак таких «щасливчиків» серед представників малого бізнесу поки що, м’яко кажучи, небагато. Натомість усі обурюються: ой, як багато фруктів і ягід буквально гниють у нас під ногами... Тож, на думку Сергія Саєнка, починати ягідництво треба не з саджанців, а з місць для тривалого зберігання та переробки плодів. І в цьому селянам, які не мають коштів для будівництва сучасних складських приміщень, придбання вартісного холодильного та іншого обладнання, варто допомагати.

Хоча тут, зрозуміло, не обійтись і без їхніх власних зусиль та коштів. Але досягти справжнього успіху виробники вітамінної продукції можуть лише тоді, коли об’єднаються, згуртуються, зокрема й у кооперативи. Останніх — спеціалізованих і багатопрофільних — у селах Сумщини та Полтавщини зареєстровано десь до півсотні в кожній області. Хоча реально діючих серед них набагато менше... Водночас, на переконання пана Сергія, саме розвиток цивілізованого ягідництва, в якому частка витрат на оплату ручної праці доходить до 70 відсотків, дасть можливість офіційно прилаштувати найбільше нібито «вільних» робочих рук.

Він нагадав: тільки на його рідній Сумщині налічується 125 тисяч особистих підсобних господарств, у розпорядженні яких є 180 тисяч гектарів. Зрозуміло, що абсолютна більшість таких господарів — не лежні, без діла на тій землі вони не сидять. Але кількість офіційно працевлаштованих у сільськогосподарському виробництві Сумської області не перевищує 17 тисяч осіб... Тож маємо ще й величезний незадіяний резерв для поповнення бюджетів усіх рівнів за рахунок легалізованої зайнятості сільського населення.

Зрештою, допомоги та підтримки бодай порадами фахівців потребують практично всі «малі» виробники на селі, починаючи з бабусі, котра сама порає свою корівчину й саджає картопельку на власному городі. «Та, приїжджаючи в село, ми повинні починати розмову з людьми не про «космос» економічних теорій, а про те, чому тій бабусі не можна для проціджування молока використовувати марлю, а для розбризкування по стеблах картоплі отрути проти колорадського жука — віник, — зазначила керівник ГО «Полтавська сільськогосподарська дорадча служба» Світлана Андрієнко. — Тоді селяни нас слухають і відчувають потрібність нашої служби».

Водночас у тому, що вже є цілком конкретні адреси досвіду, який заслуговує поширення, дорадники й інші учасники практичного семінару переконалися під час відвідин ТОВ «Полтава-Сад» і сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Диканська ягода». Їхні фундатори вирощують і переробляють та постачають споживачам (частково — закордонним) моркву та плодово-ягідну продукцію, зокрема й малину. Тепер важливо, щоб паростки такого досвіду розросталися повсюдно. Цьому покликана сприяти й «канонізована» згаданим меморандумом співпраця сільськогосподарських дорадчих служб Полтавщини та Сумщини.

Полтавська область.

Фото автора.