Сєвєродонецьк завжди претендував на визначення «най». Найкрасивіший, найуспішніший,  наймолодший ... Але в останні роки щось зламалося в механізмі такої успішності. Певним чином тут позначився воєнний конфлікт, що вплинув на соціально-економічну стабільність міста. Проте більшої шкоди завдав конфлікт усередині місцевого органу влади — між депутатами та керівниками міста. Сьогодні Сєвєродонецьк потроху оживає, упорядковується. Нове керівництво намагається надолужити згаяний час.

Що з бюджетом?

З кінця літа 2014 року Сєвєродонецьк виконує роль обласного центру, тому ставлення і вимоги до нього сьогодні інші, ніж раніше. Насамперед місто хочеться бачити упорядкованим, доглянутим, комфортним, і останнім часом воно прагне відповідати таким критеріям. Хоча, звісно, в нинішніх умовах це зробити важко.

Найголовніша проблема міста — невелика дохідна частина бюджету. 

Зупинка базового виробничого процесу на ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» — головному підприємстві міста позбавила міську казну значної частини прибутку, і це, певна річ, позначилося на благополуччі Сєвєродонецька, уповільнивши процес його розвитку. Щоправда, обласні управлінські структури, дрібний бізнес, що перемістилися сюди з окупованого Луганська та частини регіону, дещо компенсують втрачені податки, однак це не заспокоює. Хіба ж нормально, коли головними наповнювачами бюджету стають військові частини, поліція, Державна служба з надзвичайних ситуацій та інші структури, а не промислове виробництво?

— Загалом бюджет міста становить сьогодні майже 1 мільярд 200 тисяч гривень на рік, — уточнює перший заступник міського голови Сєвєродонецька Олег Кузьмінов. — Так, обласні структури, які перемістилися до нас в 2014 році, справно платять податки в наш бюджет. Але водночас збільшилося навантаження на дитячі садки, школи, лікарні та інші об’єкти інфраструктури. А це — додаткові витрати. У минулому році, наприклад, лише на ремонт доріг пішла левова частка коштів міського бюджету — до 34 мільйонів гривень. Тендер вдалося провести раніше, ніж прийняти бюджет розвитку, і це допомогло. Відразу з настанням сприятливої погоди почали ремонт міських доріг — і поточний, і капітальний — з заміною бордюрного каменю тощо. Це, до речі, робиться вперше за останнє десятиліття. 

Загалом позитивні зміни з наповненням міського бюджету пов’язані з початком реформи децентралізації. Як місто обласного підпорядкування Сєвєродонецьк нині користується всіма правами ОТГ щодо відрахування податків.

Це також допомагає наповнювати «гаманець». Пересічні містяни таких важливих нюансів не знають, але думку про те, що в міста з’явилися кошти, мають. Отже, попри те, що «Азот» не працює на повну потужність і не додає до міського бюджету, як і решта підприємств, Сєвєродонецьк усе-таки має кошти на благоустрій?

Олег Кузьмінов пояснює:

— Справа в тому, що майже рік у нас тривало протистояння міського голови та депутатського корпусу. В результаті частина коштів бюджету за 2018 рік (і це досить суттєві суми!) була не освоєна. А в минулому році почалася нормальна, системна, командна робота міської ради, коли всі структурні управління, виконавчі органи працюють у взаємодії з депутатами, розуміють один одного. Відтак місто почало розвиватися, гарнішати. Кошти є, і головне — вони ефективно витрачаються.

І що зрештою вдалося?

На поточний і капітальний ремонт доріг минулого року було витрачено майже 46 мільйонів гривен. Однією з найпомітніших справ міської влади стало освітлення — практично всі вулиці міста обладнані сучасними LED-світильниками. Це і зручно, і менш затратно. А ще, за словами Олега Кузьмінова, вдалося зробити справжній прорив у медицині: придбано нове обладнання на суму майже 30 мільйонів гривень і проведено ремонт приміщень у цілому на 39 мільйонів гривень. Ще один дуже важливий об’єкт, яким опікується влада, — закінчення ремонту мосту, що веде на Лисичанськ. Загалом на ці інфраструктурні об’єкти в минулому році через Фонд розвитку міського бюджету витрачено 180 мільйонів гривень. Якщо порівняти з позаминулим роком, то цей показник тоді становив лише 77 мільйонів гривень. Ось така наочна різниця.

— При цьому, — додає Олег Кузьмінов, — активно ведеться робота з іноземними інвесторами. Певний час місто впроваджувало ЕСКО-механізм німецьких партнерів, а торік улітку було укладено ЕСКО-договори між відділом освіти міської ради та столичним інвестором, членом Української асоціації Енергосервісних компаній ТОВ «КиївЕСКО», яке встановило за інвесторські гроші сім теплових пунктів на школах та дитячих садках. Хочу зауважити, до речі, що три такі пункти було встановлено ще в 2017 році, але вони не працювали. Ми запустили їх у роботу.

Нині всі десять теплових пунктів віддані в управління компанії, яка встановила обладнання. На цей момент у приміщеннях дитячих і шкільних установ санітарна температура дотримується, а економія для бюджету щодо енергоносіїв вже становить 700 тисяч гривень. Через п’ять років ця економія сягне двох мільйонів гривень, притому, що місто не вклало в проект жодної гривні.

Сьогодні в Сєвєродонецьку офіційно зареєстровано майже 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб, 

і ця обставина накладає на керівництво міста велику відповідальність. Відомо, що Сєвєродонецьк виграв грант на реконструкцію гуртожитку по вулиці Космонавтів для надання житла переселенцям. Тут буде 20 квартир, і всі вони — відомчі. На будівельні роботи, які проводяться на першому поверсі, вже виділено 450 тисяч євро. В рамках цього самого проекту передбачена також модернізація одного з дитячих садочків. На ці потреби виділено 200 тисяч євро.

За інформацією Олега Кузьмінова, місцева влада спільно з німецьким банком KfW, який підтримує фонд соціальних інвестицій, працюють над проектом масштабного будівництва житла для переселенців. Йдеться про багатоповерхові будинки.

У стадії розв’язання також проблема з постійно діючим ярмарком у старій частині міста. Він виник у важкий час 2014 року і протягом усього періоду спричиняв суперечку між своїми прихильниками та противниками. Зрештою представники міжнародної програми USAID запропонували провести соціологічне дослідження, чи хочуть сєвєродончани, щоб ярмарок продовжував функціонувати. Як з’ясувалося, жителі вважають, що в цьому районі міста повинна бути така торгівля. Щоб надати їй більш цивілізованого вигляду, міська влада запропонувала побудувати в тому районі новий комунальний ринок і в такий спосіб покласти край суперечкам. «Міжнародники» заявили про готовність профінансувати таке будівництво і тепер чекають конкретних пропозицій щодо 
проекту.

— Одне слово, ми беремо участь у всіх інвесторських програмах, про які знаємо, — підсумовує розмову Олег Кузьмінов. — А це понад сотні поданих заявок на участь у грантах. Результати, найімовірніше, побачимо вже цьогоріч.

Коли ж утвориться об’єднана громада?

Реальні позитивні зміни, звичайно ж, позначаються на іміджі Сєвєродонецька і роблять його більш привабливим для населених пунктів, які претендують увійти до складу Сєвєродонецької об’єднаної територіальної громади. Її планується сформувати з семи населених пунктів, і цей процес, ймовірно, вже давно б завершився, якби селище Мирна Долина не тримало свою протестну позицію. З цього приводу існувало та існує й досі багато суперечок.

Справа в тому, що вся земля навколо міста належить Попаснянському району та селищу Мирна Долина. Щоб переглянути цю ситуацію, потрібно рішення Верховної Ради України щодо адміністративно-територіального поділу кордонів. Відповідні проекти давно подано, а рішення досі не прийнято. 

— Але про селища, які повинні до нас приєднатися, дбаємо вже сьогодні, — розповідає перший заступник міського голови. — Завдяки новій фазі проекту Фонду соціальних інвестицій виділяється по 300 тисяч євро на фельдшерські пункти в громадах. Ми допоможемо подати відповідні проекти селищам Сиротине, Борівському, Єпіфанівці та Боровенькам. У цьому напрямі їм допомагає наш департамент економіки, і є велика ймовірність, що цей проект виграємо, оскільки вже маємо досвід таких перемог. Крім того, в міському ЦНАПі вже є обладнання для чотирьох віддалених робочих місць. 

Тож тільки-но утворюється Сєвєродонецька об’єднана територіальна громада, люди отримуватимуть адміністративні послуги за місцем проживання. 

Словом, я сподіваюсь, що 2020 рік буде для нас успішним.