«Безумовно, ми обговорили з ЄС питання оновлення Угоди про асоціацію, а в першу чергу — її торгової частини», — сказав він під час прес-конференції, що відбулася 28 січня в Брюсселі по завершенні шостого засідання Ради асоціації Україна — ЄС. За словами Олексія Гончарука, це передусім стосуватиметься «промислового безвізу». Йдеться про підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). «Ми домовилися про візит оціночної місії, яка прибуде в Україну так швидко, як це тільки можливо», — заявив він.

Так, європейський комісар із питань політики сусідства та політики розширення Олівер Варгеї відвідає Україну 11-12 лютого. Як він повідомив під час прес-конференції, щоб побачити на місці, як працюють реформи, зокрема, судова та децентралізації. Він також підтвердив намір ЄС і надалі підтримувати реформи в Україні.

Найближчим часом в нашій країні побуває і верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель. «Я хотів би відвідати Донбас, кордон, де, як я знаю, тривають воєнні дії, для того, щоб відчути ситуацію на місці. Ми повинні докласти найважливіших зусиль для того, щоб перестали вбивати людей», — сказав  він. Жозеп Боррель також повідомив, що в березні під час засідання міністрів закордонних справ знову обговорюватиметься українське питання. «Після оновлення енергетичного додатка, ми тепер працюватимемо над кліматом і довкіллям. Це демонструє, як Україна та ЄС можуть співпрацювати над Європейською зеленою угодою, котра потребуватиме багато «зеленої» політичної волі», — цитує Борреля DW.

Нинішня зустріч була першою між новим керівництвом України та ЄС. Надто критичних зауважень з боку ЄС не лунало. Навпаки Боррель заявив, що в Брюсселі «були вражені амбіційним порядком денним реформ уряду та значним прогресом, уже досягнутим за короткі п’ять місяців перебування на посаді».

До речі, віце-президент Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс під час дво-сторонньої зустрічі з Олексієм Гончаруком підтвердив, що Київ виконав усі вимоги ЄС для отримання 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги. І повідомив, що комісія готова виділити транш, але для цього Україна має виконати «ключові попередні дії, погоджені з МВФ». «Зі свого боку ми вже запустили відповідні процедури, щоб виплата відбулася, щойно Україна виконає умови програми МВФ», — сказав він.

Водночас в ЄС заявили і про очікування від України, зокрема, в напрямку посилення верховенства права, боротьби з корупцією, зокрема і в банківській сфері. В підсумковому комюніке йдеться про те, що необхідно зберегти досягнення реформ у банківському секторі України, зокрема у зв’язку з націоналізацією ПриватБанку. В тому числі, наголошено на «важливості здійснити правосуддя щодо осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство у ПриватБанку, та повернення активів», йдеться у спільній заяві для преси за результатами 6-го засідання Ради асоціації між Україною та Європейським Союзом, розміщеній на Урядовому порталі. Окрім того, в заяві закликають Київ забезпечити незалежність Державної інспекції ядерного регулювання, наблизити до норм ЄС законодавство в сфері захисту прав інтелектуальної власності, створити конкурентний і прозорий ринок електроенергії, а також перелічено напрями, в яких плановано продовжувати співпрацю.

Перед засіданням Ради асоціації Прем’єр-міністр зустрівся майже з усім вищим керівництвом ЄС. 

У рамках засідання Україна та ЄК підписали угоду, згідно з якою ЄС виділить 26 млн євро для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні. Мета угоди — сприяти розвитку в Україні інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, орієнтуючись на зростання і сталий розвиток малих і середніх фермерських господарств, а також малих і середніх підприємств. Кошти спрямують на підтримку земельної реформи шляхом об’єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав, реформи установ та системи землекористування, повідомляє Урядовий портал. Окрім того, кошти повинні піти на проведення інституційних та галузевих реформ у цій сфері та забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм.