24 липня в Токіо відбудеться відкриття ХХХІІ літньої Олімпіади, де розіграють 339 комплектів нагород у 33 видах спорту. На що варто сподіватися українським спортсменам, наскільки держава доклалася до їх підготовки і чи вдасться перевершити попередній результат? Відповіді на ці та інші запитання «Голос України» шукав у Національному олімпійському комітеті. Однак про все по порядку.

Чотири роки тому в Ріо Україна здобула 11 медалей, з них — лише дві золоті. Це найгірший результат з 1996 року. До цього антирекорд було встановлено в Лондоні — 20 нагород (6 золотих). Але навіть з урахуванням того, що у нас потім відібрали дві медалі за порушення допінгових правил, з 18 медалями країна посіла 14-те місце у загальному заліку.

Однак спортивні експерти стверджують: у країні є тренери та спортсмени високого рівня, які можуть успішно показати себе на іграх чотириріччя. Щоправда, є низка перешкод на шляху до перемоги. Перша — відсутність сучасної інфраструктури. Друга — недостатнє фінансування олімпійців. Мовляв, чиновники нераціонально розподіляють кошти на розвиток вітчизняного спорту.

Те, як «чудово» себе почувають окремі громадські організації за кошти платників податків, простежується з інформації Рахункової палати України (на офіційному сайті відомства). Так, за її даними, 90 відсотків коштів, виділених за останні 2,5 року низці громадських об’єднань на організацію та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, йшли не на зазначені цілі, а на фактичне утримання цих організацій. Так, Мінмолодьспорту впродовж 2017—2018 років та першого півріччя 2019-го виділило на це понад 150 млн грн. Міністерство, як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми, визначило 8 громадських організацій, які мали відповідати за підготовку бюджетних пропозицій. Згідно зі звітом, найбільше грошей (понад 70 млн грн) отримала громадська організація Національний олімпійський комітет України. Щоправда, кошти там використовували нераціонально.

У Рахунковій палаті інформують: під час аудиту встановлено, що ГО НОК України має власну частину сучасної будівлі (нежитлове приміщення) загальною площею 1 426,7 м2, з яких п’яту частину площі — 285,4 м2, або 20 відсотків від усієї площі, — передано в оренду одній із фірм. Водночас відомство орендує частину державного нерухомого майна — нежитлові приміщення загальною площею 60,9 м2 — та сплачує орендну плату (вартість оренди на місяць — 17,4 тис. грн), відшкодовує інші супутні платежі.

Зі звіту Рахункової палати від 26.11.2019 № 33-5 (розміщеного на офіційному сайті відомства):

«Зазначене приміщення ГО НОК України орендує за рахунок коштів бюджетної програми за наявності власних доходів (внесків) та власного приміщення для здійснення статутної діяльності. За наявності у ГО НОК України достатньої площі власного нерухомого майна для здійснення своєї діяльності видатки за рахунок бюджетної програми на оплату орендної плати, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг на загальну суму 549,9 тис. грн спрямовані неекономно, що свідчить про прийняття одержувачем бюджетних коштів, на етапі формування бюджетної пропозиції, неефективних управлінських рішень щодо включення до потреби в коштах бюджетної програми планових витрат на цю мету».

Аудитори Рахункової палати вважають, що бюджетна програма «Фінансова підтримка громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування» має ознаки неефективної.

Зі звіту Рахункової палати від 26.11.2019 № 33-5:

«Бюджетні кошти у розмірі 40 843,9 тис. грн, спрямовані ГО НОК України на проведення ним протягом 2017—2018 років заходів із забезпечення розвитку олімпійського руху, популяризації олімпійських видів спорту, заходів, спрямованих на забезпечення підготовки спортсменів національних збірних команд України до участі в Олімпійських і юнацьких Олімпійських іграх, інших міжнародних спортивних змаганнях з олімпійських видів спорту, використовувалися за недостатнього контролю з боку Мінмолодьспорту».

У звіті йдеться й про низку інших порушень з боку НОК бюджетного законодавства. Невже саме це заважає спортсменам підкорювати нові вершини Олімпу?

Нині український спорт справді потребує кардинальних реформ і змін. Адже коли йдеться про підготовку до Олімпіади, то цим має займатися саме Національний олімпійський комітет. Тоді буде чітка і зрозуміла відповідальність за результати підготовки наших атлетів. А поки що НОК лише звітує: «Спортсмени активно готуються до літньої Олімпіади. Комітет разом із Мінмолодьспорту визначили 19 пріоритетних видів спорту, які отримають максимальну державну підтримку та фінансування».

«Голос України» ще 5 квітня 2019 року надіслав офіційного листа президенту НОК України Сергію Бубці з проханням окреслити перебіг підготовки, проблеми та наші пріоритети на Олімпійських іграх у Токіо. Нагадаємо, що тоді Сергій Назарович та його відомство не знайшли часу, щоб поінформувати читачів про готовність об’єднаної команди. Після тривалої переписки своєї черги на обіцяне інтерв’ю так і не дочекалися.

15 січня 2020 року редакція востаннє звернулася до очільника НОК. У листі запитували, як і хто розподіляє фінансову підтримку на всіх етапах підготовки до фінальних змагань? Чи здійснюється контроль за використанням фінансів, чи є порушення і відповідальність за них? Відповіді на ці та інші запитання залишилися відкритими. Бубка цього разу відбувся простою відпискою.

А потім дивуємося, що наші спортсмени не виявляють достатнього патріотизму і змінюють громадянство. Неможливо мати висококласних атлетів, котрі працюють з адміністрацією низького рівня. Ось такі реалії нашого олімпійського життя і сьогодення.

Нещодавно президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський в ексклюзивному інтерв’ю (розміщеному на офіційному сайті Федерації баскетболу України) розповів про причини виходу з виконкому Національного олімпійського комітету України.

«Чому у нас нічого не розвивається? Усе тому, що сидять «весільні генерали», нічого не роблять, не пропонують нових ідей. Люди з ім’ям могли б це все рухати вперед, а вони просто сидять, супроводжують делегації та пиляють бюджети. Ще тоді я запропонував ідею: ось план, давайте змінимо ставлення держави до спорту і запропонуємо його реальним кандидатам у Президенти України. Так роблять усі громадські організації, ні за кого не агітуючи, вони зустрічаються, підписують план та визначають, що вони готові змінювати ставлення до відповідної діяльності, у нашому випадку — спорту, в разі перемоги. Ми прийшли на робочу групу, де сидить Борзов (віце-президент НОК. — Авт.) і каже: «Це все фігня і взагалі ми не в політиці». Я піднявся і сказав: «Ви, мабуть, швидко бігали, а я швидко думаю». У мене немає ні сил, ні часу на вас чекати, адже я займаюся баскетболом, родиною і в мене немає часу, я не буду з вами у виконкомі. Я вийду, щоб отримати право вас критикувати. Я не вийшов з НОК, а виконком я залишив — мені не місце з вами, а вас усіх потрібно змінити, починаючи з Бубки.

Нехай він не ображається, Сергій — великий спортсмен, але треба ставити акценти, куди ми йдемо. У країні треба все змінити, і в спорті також — у кожній галузі треба реформи. Потрібен новий закон про спорт, нове ставлення до спортсменів, нова інфраструктура. Держава має змінити своє ставлення, а тренерам, передусім дитячим, не можна платити копійки. Ми виживаємо за рахунок наших самородків, яких народжує країна. Потрібна система, і спорт має працювати не тільки на медалі, а й на здоров’я нації, командні види спорту мають культивуватися на найвищому рівні. А хто цим займається? Все змінити! Тому я написав заяву і тепер я не є членом їхньої команди. А ззовні я тепер їх критикуватиму, і сьогодні це сталося вперше», — зазначив він.

А поки що Рахункова палата України за результатами проведеного аудиту ефективності використання коштів державного бюджету виявила в ГО НОК України серйозні недоліки у використанні державних коштів.

Тож звертаємося до Сергія Назаровича з пропозицією відповісти все-таки на низку запитань щодо олімпійського руху в країні:

1) чому левова частка виділених бюджетних коштів йшла саме на утримання НОК замість проведення спортивних заходів;

2) як і хто розподіляє фінансову підтримку на всіх етапах підготовки до фінальних змагань Олімпіади;

3) чи здійснюється контроль за використанням фінансів, чи є порушення і відповідальність за них.

4) які висновки зроблено і яких заходів вжито у зв’язку зі звітом Рахункової палати;

5) що насправді заважає спортсменам підкорювати нові олімпійські вершини.

Лист-звернення до Сергія Бубки і його відповідь друкуємо в повному обсязі.