Питання було внесене до порядку денного фракцією ЄП «Відновити Європу», котра обґрунтувала своє подання підписанням польським президентом закону про дисциплінування суддів, який опозиція та частина суддівських кіл країни називає репресивним.

На початку засідання віце-президент Європейської комісії Вера Йоурова запевнила, що ЄК прагне й надалі вести відкритий діалог з Польщею, але водночас Комісія «хоче забезпечити дотримання євросоюзівського законодавства». Посилаючись на висновки Венеціанської комісії, В. Йоурова зазначила, що «Єврокомісію непокоїть замах на незалежність суддів», додавши при цьому, що «ЄК робить висновок про існування систематичної загрози верховенству права в Польщі».

Згодом речник Єврокомісії Кристіан Віганд конкретизував «три сфери, в яких польський закон не відповідає євросоюзівському праву». По-перше, недотримання рішень Європейського суду справедливості (ЄСС) та Верховного суду Польщі; по-друге, новостворена Дисциплінарна колегія та нова Вища рада правосуддя не відповідають принципам незалежності судової гілки влади; й по-третє, ускладнення звернень національних судів з преюдиційними запитаннями до ЄСС.

Найбільш гостро дебатували в ЄП польські євродепутати від партії влади (які палко підтримали реформу) та опозиції (які її різко критикували).

Утім, до дискусії підключилися і представники інших країн. Естебан Гонзалес Понс (фракція Європейської народної партії) заявив, що «судочинство під політичним контролем не відповідає демократичним цінностям», а те, що відбувається в Польщі, він назвав «не реформою, а репресією», наголосивши, що «коли незалежність судів є в небезпеці, то Єврокомісія, Європейський суд справедливості і Європарламент 
зобов’язані втрутитись».

Іспанський євродепутат Лопес Аґілар (фракція «Прогресивний альянс соціалістів і демократів») підкреслив, що ЄП займається польським питанням через те, що офіційна Варшава «проводить реформи, котрі загрожують судовій системі», наводячи як приклад функціонування Дисциплінарної колегії Верховного Суду, діяльність якої, за рекомендацією Європейського суду справедливості, мала бути призупинена.

А ось представник Чехії Гинек Блашко (ультраправа група в ЄП «Ідентичність і демократія») назвав те, що відбувається в Польщі, «новою концепцією демократії, яка не всім подобається». Він заявив: «Ніхто не має права втручатися у внутрішні справи суверенної країни, бо якщо колись в історії так відбувалося, то наслідки були плачевні».

«Польські дебати» зачепили рикошетом Іспанію. Карлес Пучдемон (незалежний євродепутат, колишній прем’єр Каталонії) звинуватив ЄС у застосуванні подвійних стандартів і перевів стрілки на офіційний Мадрид: «Йдеться про рівний підхід. Поляки, які слухають ці дебати, можуть поставити собі питання: а що з Іспанією, яка також не виконує певних процедур?»

Дебати в Страсбурзі — це результат ухвалення Європарламентом у січні 2020 р. резолюції щодо верховенства права в Польщі та Угорщині, в якій вказується на погіршення ситуації в обох країнах.