Віктор Дихановський — провідний науковий співробітник ЦНДІ озброєння і військової техніки ЗСУ; Ігор Колесник — генерал-полковник, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2016—2019 рр.); Валентин Бадрак — член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР); Володимир Горбулін — голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, академік, перший віце-президент Національної академії наук України.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Для ефективного розвитку оборонного потенціалу України необхідна стратегія і координація. Такого висновку дійшли експерти Українського інституту безпекових досліджень. Аналітики сектору безпеки вже не перший рік акцентують увагу на створенні окремого державного органу, який би опікувався проблемами оборонно-промислового комплексу і формував політику у секторі оборонки. А також кажуть про доцільність призначення профільного віце-прем’єра.
Як зазначив під час круглого столу «Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України» голова Наглядової ради УІБД, академік, перший віце-президент НАНУ Володимир Горбулін, час уже з’явитися інституції, яка б взяла відповідальність за ОПК. «Вона має займатися не тільки поточними проблемами, а й розвитком на перспективу оборонного потенціалу країни, здійснювати управління і координацію між замовниками і виробниками. В цій структурі має бути агентство з сучасних технологій. Стратегія має бути», — зазначив він. Окрему увагу Володимир Горбулін приділив ракетній програмі, яка цього року залишилася без держфінансування. На думку академіка, з огляду на сучасні виклики нашій армії потрібна не лише бронетехніка, яка нині дуже затребувана на передовій російсько-української війни, а й ракетне озброєння. «У Державному оборонному замовлені (ДОЗ) ракетні програми мають бути пріоритетні. Після засідання Радбезу перелом у погляді на розвиток ракетного озброєння все ж відбувся. Ми презентували високотехнологічні напрями, які мають бути включені у ДОЗ», — сказав голова Наглядової ради УІБД. На його переконання, нині не зрозуміло, на яких підставах приймаються рішення у плануванні оборонного замовлення. Мовляв, цьому процесу бракує зовнішньої експертизи і фахової комунікації. Володимир Горбулін пропонує при РНБО чи Офісі Президента створити майданчик для спілкування влади з експертами, науковцями, виробниками.
Як зазначив директор Центру досліджень армії, конверсії, роззброєння Валентин Бадрак, такі дискусії необхідні для формування єдиної стратегії розвитку не тільки ОПК, а й розвитку армії. Адже щоб забезпечувати ЗСУ озброєнням, треба чітко розуміти, яку армію будуємо. За його словами, нині Україна порівняно із сусідніми країнами істотно відстає у технологічному озброєнні.
Експерти зазначили, щоб адекватно протистояти зовнішнім загрозам, Україна має витрачати на оснащення армії сучасними зразками техніки і зброї 235 млрд грн на рік упродовж десятиріччя. На цей рік передбачено 21 млрд. Аналітики кажуть, що в умовах фінансового дефіциту головними критеріями для зразків озброєння при формуванні ДОЗ має бути кількість, вартість і цінність, а саме — наскільки вони можуть підвищити боєздатність військових підрозділів.
