Однак, за інформацією «Сьогодні», це значно менше, ніж у попередні роки — 2016-й та 2017-й. Водночас на друге місце неочікувано піднялася Чехія, звідки переказали понад мільярд доларів. Така інформація важлива для аналізу через те, що нині закордонні грошові перекази становлять більше семи відсотків ВВП країни. Кореспондент «Голосу України», з’ясовуючи причини зменшення популярності Польщі серед українських робітників, знайшов такі.
Тимчасова праця
Абсолютна більшість наших заробітчан розглядає свою працю в Польщі як тимчасову. За останніми даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), до Польщі приїжджають переважно українці, котрі працюють кілька місяців, «латають» домашній бюджет і повертаються додому, щоб через певний час знову приїхати на заробітки. Це підтверджують дані опитувань, проведених у ІІ кварталі 2019 року серед наших співвітчизників, котрі працюють у Польщі, — «черговий приїзд сюди планували 53%, що на 5% менше порівняно з 2018-м».
Аналітики вказують й на те, що Польща перестала бути першою в списку найпривабливіших, на думку українських заробітчан, країн з точки зору трудової міграції. Вона, з результатом 31%, посіла друге місце, поступившись пальмою першості Німеччині (33%), на третьому місці — США (17%). Поки що на четвертому — Чехія (16%), що не завадило цій країні посісти за результатами 2019-го друге місце за кількістю надходжень приватних коштів від заробітчан (понад мільярд доларів).
Витрачають більше й не затягають паски
Більшість заробітчан, з яким розмовляв автор цих рядків, одностайні в тому, що здійснювати покупки краще в Польщі, ніж в Україні через нижчі ціни та кращу якість товарів. Так, за період з січня по вересень 2019 року українці залишили в польських магазинах та сфері послуг майже 1,5 мільярда доларів. Експерти Personnel Service наголошують, що вже впродовж трьох останніх років витрати українців протягом трьох перших кварталів року перевищують 1,3 мільярда доларів. Тож отримані гроші наші робітники часто в Польщі ж і витрачають, а в Україну вони повертаються уже товарами.
Звичайно, що тут важко відокремити заробітчан від тих наших співвітчизників з прикордонних із Польщею районів, які з цих самих міркувань віддають перевагу закупам у Польщі. Під час однієї такої поїздки в ІІІ кварталі 2019 р. вони залишали в магазинах сусідньої держави в середньому до 200 доларів, тримаючи пальму першості в порівнянні з такими ж видатками представників інших сусідніх країн, а саме — білорусами (близько 150 доларів), німцями (130 доларів) та чехами (80 доларів).
До речі, в ІІІ кварталі минулого року наші співвітчизники витратили в Польщі майже півмільярда, що стало рекордним показником за останні п’ять років. При цьому співрозмовники нашого кореспондента наголосили, що, працюючи в Польщі, вони перестали жити за принципом затягування паска і економії на всьому, і передусім на харчуванні, задля того, щоб якомога більше переказати в Україну — «щоб нормально працювати, треба нормально харчуватися».
Додаткові видатки
Зменшує привабливість роботи в Польщі й те, що впродовж останніх років система працевлаштування наших заробітчан тут стала настільки сильно контрольованою державою, що абсолютна більшість із них, працюючи на підставі не лише трудових договорів, а й цивільно-правових угод, платять страхові внески (в пенсійний фонд та на медичне страхування), що становлять майже 300 доларів на місяць.
Крім того, останніми роками зросла кількість наших співвітчизників, котрі переїжджають до Польщі цілими сім’ями і наважуються на купівлю житла (в 2018-му — 2615 квартир на первинному і вторинному ринках), як правило, на окраїнах великих міст. За даними «Барометра трудової імміграції» (друге півріччя 2019 р.) бажання залишитися в Польщі на постійне проживання висловили 8% працівників з України.
