Такий вигляд мала ділянка Хаджибейської дамби після ураганного вітру, що вирував над Одесою.

Нещодавній буревій, що вирував над Одеською областю, накоїв чимало лиха — було знеструмлено десятки сіл, повалено сотні дерев, обірвано лінії електропередач.

Довідка «Голосу України»

Дамбі Хаджибейського лиману 150 років. Вона стримувала підвищення води в лимані, глибина якого сягає 20 метрів. В 30-ті роки минулого століття дамбу було модернізовано. Сьогодні це грунтовий насип, усередині якого — дерев’яні палі, з боку лиману вона укріплена бетонними плитами.

В 1941 році радянські війська, що відступали з Одеси, висадили греблю в повітря, і води лиману затопили околиці Одеси. Відновили її румунські окупанти, побудувавши для водовідведення спеціальний канал. У 1990-х споруду почали зміцнювати будівельним сміттям. 2009 року було розроблено проект із запобігання руйнуванню дамби Хаджибейського лиману. Проект визначав три стадії робіт: зведення насосної станції, заходи щодо відведення стічних вод станції біологічного очищення «Північна» і будівництво глибоководного скидання вод углиб Одеської затоки. Проект досі не реалізовано.

Але найвідчутніший, найболючіший удар стихія завдала по так званій дамбі Хаджибейського лиману, що розташована на околиці міста й запобігає повені, яка може ринути на 30 гектарів міських вулиць.

Експерти, які прибули на дамбу після буревію, були шоковані — до екологічної катастрофи залишалися лічені хвилини. У районі Балтської дороги хвилі розкидали бетонні плити, які захищали тіло дамби. В іншій частині дамби було повністю знищено інженерну конструкцію, що гасить хвилі, а також розмило хвилевідбійник, що прикриває автотрасу. Будь-який шторм сьогодні легко прорве тіло дамби — і тоді тисячі людей, промислових підприємств опиняться в зоні лиха.

Катастрофічні ситуації, пов’язані з технічним станом Хаджибейської дамби, стаються регулярно. І з такою самою регулярністю «плануються заходи щодо порятунку», з реконструкції. Але практичних кроків і інженерних рішень немає.

І щоразу фахівці не можуть відповісти на питання, які ставляться протягом 90 років, — на чиєму балансі перебуває дамба, чи можна вважати її гідротехнічною спорудою, хто зобов’язаний опікуватися нею й контролювати її стан. А відповідь проста — Хаджибейська дамба нічийна, у неї немає господаря, у жодному з бюджетів — державному, обласному, міському — не виділяються кошти на її утримання, і взагалі — її не можна вважати гідротехнічною спорудою.

Комплексне дослідження стану дамби Хаджибейського лиману в Одесі ніколи не проводилося. Сьогодні немає точних даних про її стан.

У зоні можливого затоплення заввишки до двох метрів виявиться район від Пересипського мосту до Жевахової гори, де проживають майже 30 тисяч одеситів. Під час прориву дамби буде зруйновано залізничні колії, а також автодороги й комунікації, що з’єднують селище Котовського із центром. Жителі мікрорайону залишаться без водопостачання та каналізації. Рівень забруднення Одеської затоки й шкоду екології Чорного моря навіть уявити важко.

Завтра буде запізно

Учені впевнені, що ремонтувати або нарощувати дамбу вже марно. Навантаження на гребінь дамби щороку збільшується — тут проходить об’їзна дорога й від потоку великовантажних автомобілів дамба просто сповзе в лиман. Вихід один — необхідно регулювати рівень води в лимані. Потрібно терміново будувати нові каналізаційно-насосні станції й перекачувати за їх допомогою воду з лиману в Чорне море.

Рівень води в Хаджибейському лимані, за оцінками гідротехніків, перевищує норму на 2,5 метра. Виходячи із цієї «норми» і проектували її укріплення в 2016 році, яке нині не витримало шторму.

Фахівцями сьогодні озвучується низка рекомендацій. Насамперед слід знизити рівень води в Хаджибейському лимані. Як показав досвід, відкачування насосами — захід тимчасовий. Тому необхідно реалізувати проект самопливного скидання вод з лиману в море. Також необхідно провести ремонт тіла дамби. При цьому, з урахуванням того, що дамба тривалий час експлуатується в аварійному режимі, укріплення дамби не може гарантувати її тривалу експлуатацію.

Орієнтовну вартість робіт з порятунку дамби сьогодні назвати неможливо — надто багато чинників необхідно врахувати й прорахувати. Зрозуміло одне — коштів бюджету міста Одеси на це просто не вистачить. Слід розробити Державну програму з порятунку Одеси від затоплення водами Хаджибейського лиману.

Компетентна думка

Сергій Степаненко, доктор технічних наук, професор, ректор Одеського державного екологічного університету

Хаджибейський лиман розташований на узбережжі Чорного моря, за 7 км на північний схід від Одеси. Довжина лиману коливається від 31 до 33 км, ширина — 0,5—3,5 км, площа — майже 70 км 2, глибина — до 15 м, солоність — 5—6 проміле. Лиман відділено від моря піщано-ракушняковим пересипом завширшки приблизно 5 км, він не з’єднаний з морем.

Кожна критична ситуація, яка трапляється, після якої не виконано рекомендовані проектними та науковими структурами заходи, призводить до погіршення ситуації загалом.

Крім укріплення дамби, потрібна ще низка заходів у цьому комплексі: по-перше, необхідно створити систему аварійного спуску води в Хаджибейському лимані. Єдиний можливий варіант — це так званий румунський канал. І, звичайно, необхідно нарешті визначитися, хто відповідає за дамбу, хто стежить за рівнем води в лимані. І тільки тоді слід порушувати й вирішувати питання про будівництво класичної гідротехнічної споруди — дамби.

Одеса.

Фото dumskaya.net.