На головній площі столиці зібралися кілька тисяч людей, у тому числі ветерани придністровського конфлікту.

Із протестувальниками спробував поговорити міністр оборони Віктор Гайчук, але ініціативна група, що організувала протест, відмовилася від цього. Зі сцени протестувальники заявили, що хочуть спілкуватися тільки з прем’єр-міністром Іоном Кіку, а не з «радниками міністра оборони», і тільки в присутності ЗМІ, а не за зачиненими дверима, як запропонував уряд, повідомляє молдавський інформаційний портал Newsmaker.

Поки прем’єр зволікав з відповіддю, комбатанти перекрили рух у центрі міста й заблокували його на кілька годин. Один з учасників розбив булавою скло вхідних дверей до будівлі уряду. Учасники акції в такий спосіб домагалися переговорів із прем’єром. Близько шостої вечора вони погодилися тимчасово розблокувати дороги.

На думку президента Молдови Ігоря Додона і прем’єр-міністра Іона Кіку, цей протест мав політичний характер. Зокрема, І. Кіку заявив, що за ним «стоять політичні сили, мета яких — розпалити ненависть і насильство в день пам’яті загиблих у збройному конфлікті в Придністров’ї у 1992 році».

У поліції вже пообіцяли провести розслідування і притягти до відповідальності тих учасників протесту, які порушили громадський порядок. Правоохоронці запевнили, що в них є відеозаписи всіх допущених порушень.

Розповісти про причини, що призвели до такого гострого протесту, «Голос України» попросив дослідника, доктора політичних наук університету Адама Міцкевича в Познані Олександра МАКУХІНА:

— По-перше, молдавське суспільство зразка 2020 року все так само етнічно, і особливо, лінгвістично роз’єднане, як і 10, і 20 років тому. На жаль, процес внутрішнього прийняття себе триває дуже повільно, дуже болісно й часто торпедується молдавськими політиками. А бідність породжує ненависть.

По-друге, ветеранські організації — така сама частина суспільства, без сумніву, вони багато в чому роздратовані тим, що соціальні гарантії, які були їм обіцяні, дуже слабо виконуються. Але, на жаль, хронічний брак грошей у бюджеті призводить до того, що дуже багато в кого ці соціальні гарантії не виконуються, або зарплати не виплачуються.

По-третє, що дуже й дуже неприємно в цій ситуації — це масована екзальтація на мітингу й ксенофобські висловлювання, які організатори зовсім не припиняли. А хедлайнером мітингу був чоловік, який розбив одне з вікон в будівлі уряду — він уже кілька раз притягався до адміністративної відповідальності за вандалізм, образи тощо. Це шлях у нікуди, провокування чергового витка міжетнічного конфлікту, який спричинить тільки черговий великий відплив населення — Молдова й так посідає одне з лідируючих місць у світі за темпами втрати населення.

І нарешті, по-четверте, наступного дня (3 березня) на центральній площі не було жодного протестувальника. Загалом це дозволяє зробити вкрай неприємний висновок про те, що ветеранські організації були банально використані як інструмент у давньому політичному конфлікті між умовними «правими» і «лівими», а річниця початку конфлікту на Дністрі була лише приводом для такого використання. Швидше за все, хтось із організаторів і, можливо, найяскравіші спікери отримають символічні адміністративні штрафи, і на цьому все закінчиться.