На знімку: круглий стіл з питань мови у чернігівській «Просвіті».

«Чорною дірою», що живиться нафтою і газом, а випромінює пропаганду, назвали Росію на круглому столі у чернігівському товаристві «Просвіта». Діра втягує й українців — про це свідчать автобуси з Києва на Москву, що курсують через Чернігів.

Круглий стіл був скликаний поміж двох дат — Міжнародного дня рідної мови та Дня пам’яті Тараса Шевченка, але політичною спонукою для його проведення стали наміри деяких народних депутатів зробити російську мову офіційною у Верховній Раді та заява про ймовірний перегляд Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Гостру тривогу викликають у просвітян такі наміри — тож і зібралися заявити позицію та порадитись, що робити.

Громадський активіст Сергій Соломаха переконаний, що на село, як хранителя мови, надії нема — телевізор скрізь один. Усе залежить від еліти, яка часто ігнорує державну мову. Він розповів, як на діловому форумі російською виступала директорка чернігівського швейного підприємства «Елегант», і запитав риторично: «Якою ж мовою розмовлятимуть у неї на підприємстві дівчата, які вчора приїхали із села?!» Заступник голови обласного товариства «Просвіта» Микола Шкурко, сам підприємець, переконаний: «Загалом до нашого бізнесу дійшло: апелювати до влади треба зрозумілою мовою. А хто не користується українською і каже про свої переживання за розвиток українського бізнесу — лукавить». Він же звернув увагу, що вищезгаданий закон надто ліберальний і фактично контроль за дотриманням державного статусу мови покладає не на державні органи, а на громадськість. Тому й запропонував у резолюцію круглого столу ввести пункт — що всі працівники уповноваженої з питань мови мають бути не з чиновників, яких позвільняли внаслідок децентралізації, а із громадських активістів.

Голова чернігівської міської «Просвіти», молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький нагадав, що у Хмельницькому та Івано-Франківську є програми підтримки української мови, фінансовані з місцевих бюджетів. А Чернігів, що набагато більше потребує такої підтримки, міської програми не має. Як і Ніжин, Новгород-Сіверський, Прилуки...

Доцентка Ніжинського державного університету імені      М. Гоголя Валентина Пугач нагадала, що саме 1933 року з українського правопису зникла літера «ґ», і хто після цього скаже, що мова — не політика? А її колега Олександр Ґадзінський, аналізуючи наміри провести загальнонаціональний круглий стіл з мовного питання, закликав осередки «Просвіти» провести такі круглі столи, не чекаючи влади.

Про спроби створити місцеве радіомовлення на середніх хвилях розповів журналіст Олег Головатенко (в «Голосі «України» була його стаття з цього приводу) — як приклад він навів Ічнянську ОТГ, голова якої Оксана Адріанова спершу була активно «за», а коли дійшло до грошей — і слухавку не бере. «На жаль, у нас риторика в одному кутку, а гроші — в іншому», — каже Олег Головатенко. А тим часом Росія з окупованого Придністров’я мовленням на середніх хвилях покриває всю Україну.

При тому у нас озвучені наміри про скорочення регіонального мовлення. «Одна година регіонального мовлення на ТБ і півтори години на радіо і лише по буднях — це удар, зокрема і по українській мові та інформаційній безпеці області», — йдеться в резолюції круглого столу. Чернігівське товариство «Просвіта» ініціювало флешмоб «Напиши листа Хоркіну — захисти чернігівське мовлення!» (Д. Хоркін — головний менеджер Суспільного радіо).

«Який етнотип громадянина формує церква?» — запитував релігієзнавець Віктор Молочко. «Якому «отечеству» служать наші церкви?» — питав знавець конфесійного життя, адже йдеться не лише про УПЦ МП, а й про протестантські та харизматичні церкви. Чернігівська «Просвіта» вирішила провести круглий стіл на тему «Мова і церква», запросивши до розмови представників усіх конфесій.

Свою тригодинну тривожну розмову чернігівські просвітяни підсумували резолюцією, в якій, зокрема, виступили і проти інтеграції предметів «українська література» та «зарубіжна література» у школах, засудили закриття сільських бібліотек у низці ОТГ, згортання передплати друкованих видань через реформу «Укрпошти», зменшення державної підтримки українського національного кіновиробництва, яке лиш почало ставати на ноги. Схоже, розмова триватиме...

Чернігів.

Фото Андрія Глухенького.