Того самого, на Литій могилі, з дослідження якого, можна сказати, почалася вітчизняна археологія. І який за 250 років зрівняли із землею.
Знахідки сучасних археологів значно скромніші (але не з точки зору історичної науки): позолочені ґудзики, пластини зі срібла та золота, золоті злитки, уламок меча. І то слава Богу — ми тільки повертаємося (ментально цей процес ще довго триватиме) на свою землю в статусі господарів.
Новий туристичний маршрут?
— Підготовка тривала років сім-вісім, — розповідає сільський голова Юрій Долинка і висловлює подяку голові Кіровоградської обласної ради Олександрові Чорноіваненку і раднику голови Валерію Кальченку за те, що ідея створення насипу на місці грандіозних знахідок, справжніх скарбів поступово втілюється в життя. — Сьогодні зусібіч посеред поля біля Копанів (село Трепівської сільради. — Авт.) видно земляну споруду з фігуркою скіфського воїна нагорі. Курган нагорнули технікою, а щоб тонни землі тримали форму, укріпили спеціальною сіткою. Згодом планують обладнати куточок відпочинку, щоб кожен подорожній міг зупинитися, засіяти курган степовими травами, обладнати трансформаторну підстанцію і стоянку для автомобілів, пробити свердловину. Вартість проекту — приблизно п’ять із половиною мільйона гривень.
За тим, як росла «скіфська гора», з цікавістю і задоволенням спостерігали місцеві жителі. Наприклад, місцевий садівник Григорій Чорноморець (на знімку) у вже названих Копанях вирощує на продаж саджанці хвойних (переважно — ялівець козацький та блакитний, тую зелену, пірамідальну та кулеподібну...). Продає не дуже багато, тож зацікавлений в отриманні замовлення на рослинність для кургану. Каже, що його рослини призвичаєні до місцевого клімату, легко витримують суховії...
Та й Трепівська сільська рада загалом, як гречна господиня, має досвід із прийому гостей. Приміром, з організації побутових умов для археологів під час розкопок (того, що залишається «за кадром» — харчування, проживання тощо). А це справа непроста. Адже, наприклад, вкотре керівник центральноскіфської експедиції Юрій Болтрик привіз із собою п’ятнадцять помічників...
Тож громада готова влитися в важливий проект розвитку рідного краю. Бо й «обновки» в Трепівці трапляються частіше, ніж у багатьох інших селах області. Серед таких — нова амбулаторія загальної практики — сімейної медицини. Нова церква в центрі села, будівництво якої фінансували генерал Василь Умрихин з Одеси, місцеві фермери Анатолій Пацеля, Федір Згривець та Борис Максимов. Добротна опорна школа, до якої дітей підвозять трьома автобусами з... 12 населених пунктів. Дитячий садочок, як кажуть батьки, — такий, що його й гостям з Європи показати не соромно...
Для переконливого позитивного враження не завадило б хіба ще підлатати дороги з Олександрівки і в напрямку Знам’янки. Хоча б з урахуванням того, що історичний курган вже очікує на гостей...
А ще, переконавшись у дієвості реставраційних проектів, Юрій Долинка хоче вести мову з обласною владою про відродження одного з трьох відомих свого часу трепівських дитячих таборів відпочинку. Отже — є господарі на своїй землі.
Довідково
Могилу скіфи насипали три тисячі років тому після того, як поховали тут трьох своїх царів. Насип мав одинадцять метрів заввишки. Після того як генерал-губернатор Мельгунов викопав золоті скарби, курган фактично зрівняли з землею. Фахівці з цього питання кажуть, що нині важко зрозуміти, де і які цінності з Литої (Червоної) могили зберігаються. Відомо, що перше переміщення предметів до Ермітажу призвело до того, що дорогою зникла золота каблучка. Далі гірше. 83 предмети в 1932 році пробували передати з Ермітажу в тодішню столицю України Харків. Що з ними трапилося в роки війни — невідомо. В Санкт-Петербурзі нібито зберігається 16 предметів, у тому числі: золота бляха-орел, золоті діадема, окуття зброї, пластина із зображенням мавпи, страусів та гуски, срібний наконечник ніжки трону... А куди зникли, наприклад, статуетка орла із чистого золота та ще п’ятнадцять статуеток, кінська збруя, того, ймовірно, не скаже вже ніхто.
Фото Івана КОРЗУНА.
