Про це інформує «Економічна правда» з посиланням на Associated Press. За результатами торгів 12 березня, індекси потрапили в так звану «ведмежу зону». Нею вважається ситуація, коли ціни впали на понад 20%.
Індекс S&P 500, який включає 500 найбільший компаній світу, впав за цей день на 9,5%. А загалом він втратив 26,7% від найвищої позначки, яка була встановлена лише минулого місяця. Промисловий показник Dow Jones втратив майже 10% — це найбільша втрата з моменту падіння на 23% у «чорний понеділок» 1987 року.
Таким чином, найдовший в історії одинадцятирічний період зростання індексів, який розпочався в США 9 березня 2009 року, завершився.
Зараз у Штатах намагаються виправити ситуацію. Зокрема, Федеральний резервний банк Нью-Йорка 12 березня оголосив про плани витратити 1,5 трильйона доларів на купівлю фінансових активів для збільшення обсягу готівки на ринку цінних паперів, повідомляє «Голос Америки». А президент США Дональд Трамп на зустрічі з керівниками найбільших банків у середу запевнив, що «фінансової кризи немає, це лише тимчасовий момент, з яким ми впораємось разом як нація».
Тим часом фондові індекси країн Західної Європи теж впали. Як заявила очільниця Європейського центробанку Крістін Лагард, через коронавірус Європу очікує економічний шок 2008 року, якщо країни ЄС не вживатимуть термінових заходів у відповідь на поширення вірусу.
Банк Англії екстрено знизив базову процентну ставку на 0,5 процентного пункту — до 0,25%. Слідом за ним і Федеральна резервна система США позапланово знизила процентну ставку на 0,5 процентного пункту в спробі згладити наслідки для економіки від епідемії коронавірусу.
Національний банк України теж відреагував на світові тенденції і знизив облікову ставку на 1 процентний пункт — до 10%. Серед основних причин такого рішення регулятор назвав: по-перше, тиск на ціни в бік зниження та охолодження світової економіки; по-друге, пом’якшення монетарної політики центральними банками провідних економік світу і торговельних партнерів України у відповідь на ці процеси; по-третє, запровадження урядами країн заходів для недопущення поширення COVID-19.
Нагадаємо: облікова ставка, простою мовою, це ціна на гроші. Що вона менша, то дешевше, наприклад, взяти кредит у банку. Зменшуючи облікову ставку, Нацбанк пожвавлює економіку. Водночас необґрунтовано низька облікова ставка може призвести до зростання інфляції. НБУ переконує, що цього не відбудеться. Утім, оприлюднюючи інформацію про зниження облікової ставки, регулятор вкотре підкреслює необхідність продовження співпраці з МВФ. З такою позицією погоджуються і експерти.
Економічний аналітик Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Фейсбуці визнає: «Якщо ще місяць тому я розумів, що кредит МВФ нам поки не потрібен, то зараз уже краще мати угоду, за якою ми зможемо позичити кошти в разі потреби. Це не означає, що все йде за поганим сценарієм. Коли ви купуєте страховку для власного автомобіля, то це не означає, що ви впевнені, що найближчим часом потрапите в аварію. Це лише страховка. Але, якщо зараз світова економіка почне складатися, як картковий будиночок, то ми знову будемо вигрібати більше за інших».
Фото з сайту News observatory.
