Таким бачать забудовники нежитловий будинок з адміністративним приміщенням та кафе-баром з літнім майданчиком.
(Продовження. Початок у «ГолосІ України» вІд 29 листопада 2019 та 13 лютого 2020 рр.)
Не переповідатимемо фабулу попередніх двох розповідей про дивовижну і незбагненну появу в центрі української столиці на проспекті Перемоги, 50а зеленого будівельного паркана. Скажемо лиш, що, схоже, в департаментах КМДА, які формально відповіли на письмові запити редакції, про що ми раніше розповідали, не знають, чи не хочуть знати, або вдають, що їх не стосується, що ж відбувається за тим парканом. Мовчить Міністерство розвитку громад і територій, у Державній архітектурно-будівельній інспекції в рот води набрали. А ще Національне антикорупційне бюро України, Міністерство внутрішніх справ України, Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора України, Київський міський голова, до яких ми звернулися з запитами — може, їм щось відомо — чи то розслідують, чи умисне тягнуть час, сподіваючись, що якось воно саме собою все владнається.
Зокрема, Київському міському голові Віталію Кличку ми повідомили, що мало не над самісінькою станцією метро «Шулявська» під виглядом підготовчих робіт зухвало ведеться будівництво невідомого об’єкта. Містом ширяться чутки, що тут зведуть багатоповерховий офісний центр. А на сайті рієлторської агенції ЛУН з’явилася інформація про нібито спорудження багатоповерхового житлового будинку. Вже анонсовано продаж квартир.
З листа Київському міському голові Віталію Кличку
«...нам відповіли, що «Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва згідно з наказом № 760 від 11.10.2019 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)» у період з 20.01.2020 по 31.01.2020, заплановано проведення планової перевірки дотримання ТОВ «Шулявка» та ТОВ «Вінербуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті: «Будівництво нежитлового будинку з адміністративним приміщенням та кафе-баром з літнім майданчиком по прос. Перемоги, 50-А у Шевченківському районі м. Києва...»
Весна надворі. За парканом тривають роботи. Отже, або перевірка так і не проводилася, або порушень не виявила? Жодної інформації. А з відповідей департаментів КМДА на запити редакції випливає, що їх компетенція та права надто обмежені і не дозволяють досконало дослідити порушені у попередніх публікаціях питання, щоб дати на них вичерпні відповіді. Зручно, знаєте, коли у всіх обмежена компетенція. Ніхто ні за що не відповідає! Але ж хтось — компетентний — дав дозвіл на виділення землі, потім ще хтось — на приватизацію земельної ділянки, на зміну цільового призначення об’єкта будівництва... Що ж відбувається?
За гамбурзьким рахунком!
Відомі громадські діячі Сергій Дюжев, Сергій Федоринчик та інші київські активісти розповідають, що в останні років п’ять колишній Мінбуд вніс у норми й правила будівництва багато змін, які значно полегшили життя забудовникам. От вони й будують...
Це, на думку активістів, і провокує в Києві численні скандали та протистояння між забудовниками й містянами. Добитися правди майже неможливо, бо державні й муніципальні органи, що мають право контролю, стиснуті поправками до норм законодавства й... межами компетентності, які сильно звужені.
Позиція забудовників проста: спрощення правил забудови — це спрощення ведення бізнесу, що стимулює приплив інвестицій у будівельну галузь. Словом, це по-справжньому європейська практика!
Але ця «європейська» дійсність більше нагадує вседозволеність. Бо, виходить, придбавши ділянку столичної землі, новий її власник може будувати там усе, що тільки душа забажає. Захоче — зведе «хатину кума Гарбуза». А ні — то бізнес-центр, височезний хмарочос, що своєю громадою «задавить» усю навколишню місцевість, як це трапилося, скажімо, біля Центрального київського РАЦСу, що на проспекті Перемоги. Це, мовляв, і є свобода!
Але як у Європі насправді? Наведемо один показовий приклад.
У Німеччині, в портовому Гамбургу вже 20 років реалізують наймасштабніший в Європі будівельний проект — Хафен-сіті. Це — нова, сучасна забудова ділянки старого порту. На 160 гектарах тут зводять житлові будинки, бізнес-центри, об’єкти культурної та соціальної інфраструктури. Забудова йде в умовах ринкової економіки: понад 70% інвестицій у будівництво — приватні. Місто виділило понад два мільярди євро, інвестори — 8,5 мільярда.
З листа міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову
«...Керівники департаментів будівництва та житлового забезпечення, а також архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради КМДА повідомили, що, оскільки не наділені повноваженнями примусового впливу на суб’єктів містобудування, вони — департаменти — звернулися листом до Шевченківського УП ГУ НП України у м. Києві з проханням сприяти у проведенні перевірки за вищезазначеною адресою. На жаль, про подальший перебіг подій — жодних відомостей...»
Але в Гамбурзі «свободи» немає! Гамбурзький порядок такий. Якщо інвестор хоче купити ділянку землі під забудову, спочатку має звернутися в мерію — надати пропозицію та попередній проект будови й визначити її функцію. Якщо в мерії визнають, що будова має соціальне значення для міста, покращить його інфраструктуру (побутову, культурну) чи створить додаткові робочі місця, дозвіл на купівлю землі надають. Ба, більше! Якщо об’єкт важливий для міста, мерія стає партнером забудовника, допомагає чи сприяє інвестору! Ну, й зайве, мабуть, нагадувати, що німецькі бізнесмени з притаманною їм законослухняністю ні на йоту не відступають від генерального плану забудови. Генплан — це закон!
А хто у нас визначає соціальне значення новобудов? Хто стежить за дотриманням норм будівництва?.. Добудувалися до того, що один з інвесторів звів на околиці Києва престижний житловий комплекс, «забувши» під’єднати житлові будинки до... каналізації. Все тепер вивозять асенізатори.
То коли ж у нас до забудовників, нарешті, ставитимуться за гамбурзьким рахунком!?
«Слава танкістам», а не «добросовісним набувачам»
Та повернімося до нашого зеленого паркана. Подив викликає швидкість, з якою декому вдається вирішувати питання. Це тоді, коли інші роками борються з бюрократами за своє законне право набути, приватизувати чи оформити майно, іншим це вдається, як за помахом чарівної палички!
Зауважте, землю було виділено не під якийсь надто важливий державний об’єкт стратегічного значення, не під бюджетонаповнююче підприємство, без внесків якого місту — швах! Ділянка виділена під ресторан швидкого обслуговування. Цікаво, яку таку вигоду отримала Київська міська рада, винісши таке доленосне рішення, і який зиск від того громаді міста? Хто голосував за таке більш ніж щедре рішення? Хто підписував? Чому в КМДА вперто оминають ці запитання?
З листів керівникам Національного антикорупційного бюро України,
Державного бюро розслідувань,
Міністерства внутрішніх справ України,
Генеральному прокурору України,
Київському міському голові
«... у наших публікаціях порушено низку питань, що стосуються, зокрема: — законності виділення земельної ділянки;
— законності набуття права власності та передачі від одного господарюючого суб’єкта — ТОВ «Рінко», іншому — ТОВ «Шулявка»;
— законності зміни цільового призначення земельної ділянки Київрадою;
— правомірності ведення підготовчих робіт, які на очах набули ознак будівництва.
Просимо дослідити порушені питання в межах вашої компетенції, а про результати та вжиті заходи письмово повідомити редакції.
А ще не зайвим було б, аби фахівці відкрили завісу таємничості й озвучили вартість ділянки, за якою вона була продана ТОВ «Рінко». Народ же має право знати! Цікаво, між ким та ким проводився конкурс на отримання землі в центрі столиці? А ще б непогано було, коли б оголосили ринкову вартість ділянки на час її продажу й тепер! І в яку кругленьку суму оцінено було ті 0,31 га київської землі, що, згідно з Генпланом столиці, є зеленою зоною? Але мовчать чиновники. Так, ніби не до них. Обходять увагою незручні запитання.
Однак і це ще не все. Як доводять експерти, ділянка скверу «Слава танкістам», відповідно до Генплану Києва, не може бути забудована. На це запитання також хотілося б почути не менш пряму і відверту відповідь від Київради та КМДА.
Далі... Ви ж помітили, що у тій загадковій хронології подій, яку ми подали раніше, не вистачає декількох ланок? Чому, наприклад, у цій історії випало ціле десятиріччя? Чому в КМДА про нього не згадують? Чому, нарешті, відбулася зміна господарюючих суб’єктів?
А все через те, що у 2007 році Київрада... скасувала всі свої рішення з виділення землі ТОВ «Рінко»! Та підприємство ділянку не повернуло. Й того ж таки року вона була внесена у... статутний фонд ТОВ «Шулявка», яке потім — у судовому порядку — добилося визнання за ним права власності на цю ділянку. Схоже, спрацював принцип так званого добросовісного набувача.
Хто не знає, це — один з вивертів нашого законодавства, коли покупець, що купив крадену річ, але, нібито, не знав про це, вважається добросовісним набувачем і — головне — чистим перед законом. Але нам чомусь до вподоби інший принцип: скільки б крадена річ не змінювала набувачів, вона все одно залишиться краденою і мусить бути повернута законному власнику! Чи не так? Чиновники чомусь мовчать про те, що раз сталася така халепа, треба було б обстояти інтереси громади міста.
Хто це мусить робити — невідомо.
Шите білими нитками?
Залишимо правникам можливість повправлятися у трактуванні та застосуванні законів, а самі, навіть не роблячи ефектної паузи, заб’ємо ще одного цвяха у цю несимпатичну будівельну історію і скажемо, що високий і, схоже, дорогий наш суд, мабуть, дуже здалеку йшов і, доки дійшов, надто втомився. Принаймні не помітив — чи не схотів — однієї, на наш погляд, дуже суттєвої речі, яка мала б докорінним чином змінити ситуацію і поновити статус-кво.
З листа Київському міському голові Віталію Кличку
Хотілося б отримати відповідь і про те, чи відгукнулася Національна поліція на прохання про проведення перевірки за адресою: проспект Перемоги, 50-а. А ще просимо повідомити чи проведено перевірку, згідно з наказом № 760 від 11.10.2019 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)» у період з 20.01.2020 по 31.01.2020» та які її результати...
Відомо, що Київрада скасувала свої рішення про продаж ділянки ТОВ «Рінко». Але фірма не повернула ділянку, а у 2007 році внесла 0,31 га у статутний фонд ТОВ «Шулявка», яке потім через суд добилося визнання за ним права власності на ділянку. Хочемо запитати, чи Київрада вдоволена рішенням суду, чи готуватиме зустрічний позов?..»
Річ у тім, що кінцевим бенефеціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ «Рінко», так само, утім, як і ТОВ «Шулявка», є одна й та само фізична особа. Хто сумнівається, може пересвідчитися... Отож, не знати про те, що ділянка не може бути відчужена у ТОВ «Рінко» на користь ТОВ «Шулявка» кінцевий бенефіціар не міг. Хіба що — забув?..
Віктор БОНДАР,
Ярослав ФАЛЬКО.
(ДалІ буде).
Є така думка
«...Будівельна галузь потребує реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду...», — написав президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у соціальних мережах, — «...є деякі сумніви, адже замість одного корупційного дракона ми можемо отримати трьох! Чи працюватимуть новостворені структури для галузі, чи ні — відповідь в деталях», — підкреслив він.
На думку Парцхаладзе, такі «доленосні» рішення повинні вирішуватися з залученням думок справжніх професіоналів.
Президент КБУ назвав зміни, які необхідно ввести:
— контроль над якістю будівництва має здійснювати страхова компанія;
— децентралізація ДАБІ та майбутніх інституцій.
«Кожна реформа, щоб бути успішною — має бути прозорою та підтримуватися галуззю. КБУ неодноразово подавала свої пропозиції та сподівається, що вони будуть враховані!», — підсумував Лев Парцхаладзе.
