Напередодні свого виступу в Європарламенті голова Луганської облдержадміністрації — керівник військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай (на знімку) дав інтерв’ю власкорам трьох загальнодержавних ЗМІ, розповівши про здобутки, проблеми та наміри влади регіону, а також про те, на чому планує зосередити увагу євродепутатів.
— Сергію Володимировичу, в історії Луганщини її керівник вперше виступатиме на такому високому рівні — в Європарламенті. На чому збираєтеся сконцентрувати увагу його депутатів?
— На жаль, через коронавірус поїздку до Брюсселя довелося перенести, бо всі засідання та виступи на певний період скасовано. В мене вже був заброньований готель, куплені квитки в обидва кінці, підготовлена промова, але все відкладено на деякий час.
Для мене це важлива поїздка, і вона має бути результативною. Крім того, що я нагадаю євродепутатам про Луганщину, про те, які маємо проблеми, пов’язані з російською агресією, у мене ще заплановані кулуарні зустрічі з десятьма єврокомісарами. Це досить впливові у Європарламенті люди, які дружньо ставляться до України. Маю надію, що це допоможе домовитися про якісь спільні проекти.
Я розумію, що євродепутати, скажемо прямо, від нас вже втомилися. Вони отримують масу інформації, і багато речей їх не чіпляє. Потрібна історія, яку будуть не просто слухати, а почують. Тому до свого виступу я готувався з особливою ретельністю, він містить такі історії. Одне слово, в перший день нагадаю про Луганську область і про ситуацію, в якій ми живемо кожен божий день, а другого дня матиму сніданок з євродепутатами, і тоді вже можна говорити про партнерство, певні преференції тощо.
— Скажіть, вам імпонує новий склад Кабміну?
— Не знаю, як в цілому для країни, а для Луганщини бачу великий плюс. Принаймні це люди, які завжди візьмуть трубку, коли їм дзвониш, підуть назустріч і почують.
Щодо нового Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, то він грамотна людина, не «космонавт», розуміє реальність проблем і робить реальні кроки. Зокрема, розуміє проблематику вугільної галузі. Оскільки наші шахти дотаційні, одні з них можна законсервувати, а на інших навпаки — розвивати виробництво, достатньо його фінансуючи.
Щоб вийти із ситуації, потрібно мати стратегічний план рішень. Для мене, наприклад, стратегічним завданням залишається Сєвєродонецька ТЕЦ. Насамперед її модернізація, яка передбачає перехід на котли, що працюють на нашому газовому вугіллі. Щоправда, воно гірше за якістю, ніж антрацит, але за сучасних технологій і таке вугілля можна ефективно спалювати та отримувати необхідну електроенергію. Таким чином, ми б вирішили кілька проблем: і ТЕЦ працюватиме, даючи енергію, і дешеве тепло для стотисячника-Сєвєродонецька буде, і шахти нормально працюватимуть, бо їх вугілля буде затребуване. Ось такий буде замкнений цикл. А доки ми просто гасимо борги перед шахтарями, та вони весь час накопичуються…
— Ви постійно кажете, що ваші найближчі пріоритети — це дороги і водопостачання. Маєте на увазі Лисичанський водоканал, який переживає великі проблеми?
— Наразі розмова йде про Попаснянський райводоканал, а конкретно — про його модернізацію, яка для нас дуже важлива. Як відомо, Попасна подає воду на непідконтрольну територію, але останнім часом окупаційна влада ОРЛО вже відмовляється від наших послуг. У свою чергу водоканал має великий дебіт, і якщо не постачатиме воду на ту територію, почне працювати в мінус, накопичуючи кожного місяця борги в 12 млн грн. Після проведеної модернізації водоканалу ми вийдемо в нуль, і це, до речі, допоможе знизити тарифи.
Проект модернізації вже є, його вартість становить майже 33 млн євро, і ці кошти області дають французькі партнери. Днями я вилітаю до Парижа підписувати документи. Ці 33 млн євро діляться на дві частини: 30 млн йдуть на модернізацію водоканалу, а решта — на наш український проект з очищення води. З’являється можливість очищати шахтну воду, що надходить у Золотому, і запускати її у водоканал.
— Чи змінилося, за вашими спостереженнями, ставлення іноземних інвесторів до України, а конкретно — до східної її частини, після звернення до них Президента Зеленського та наданих ним гарантій?
— Є дві складові. Перша — це відкритість Президента і доступне спілкування з інвесторами. Як би не критикували вислів «інвестиційна няня», але така «няня» нам дійсно потрібна. Корупційні схеми створювалися десятиліттями, тому перемогти їх за місяць—два неможливо. Але зламати їм хребет потрібно. Як відомо, підготовка будь-яких документів займає кілька місяців, а коли є «няня» або, скажемо по-іншому, куратор, то він веде цей проект від точки «а» до точки «б». До завершення.
До речі, Україна піднялася в рейтингу Doing Business стосовно легкості ведення бізнесу на шосте місце, а була на сьомому. Коли я зустрічався в Празі з представниками однієї компанії, вони сказали, що шосте місце — це дуже добре, це круто. Бо дає підстави з нами співпрацювати, налагоджувати партнерські відносини, малювати якісь схеми тощо. Вони не бояться сьогодні заходити в Луганську область. І це дає надію.
— Можете навести приклади, коли інвестори готові зайти до нас, розпочати свої проекти і довести їх до логічного завершення?
— Кожна тема, кожен проект має ризик не відбутися взагалі або не завершитися з якоїсь причини. Скажімо, я планував завести в область китайські компанії, але завадив коронавірус. Такий форс-мажор ніяк не можна було прорахувати наперед.
У Києві я збираюся зустрічатися з серйозними чеськими бізнесменами, з віце-прем’єром, міністром транспорту і промисловості Чехії. Вони готові до нас заходити. Наприклад, президент компанії «Шкода Електрик» готовий постачити Сєверодонецьку електроавтобуси. Вже розглядаються підготовлені нами схеми маршрутів, кількість зупинок, кінцевих станцій тощо. Одне слово, триває реальний бізнес-діалог. Зауважу: не договір про наміри, а існує реальна група фахівців, які вже працюють, формують пакет пропозицій. Наразі ми спілкуємося з приводу того, як втілюватимемо цей проект у життя. Кожен такий автобус коштує дорого.
— Чи можна це розуміти так, що ви станете тією самою «інвестиційною нянею»?
— Виходить, що так. Але хто, як не я, зацікавлений в тому, щоб якомога більше інвестиційних проектів здійснювались в області. Я готовий бути «нянею» для кожного інвестора. Приміром, ще одна чеська компанія «Мангуст» готова провести теплову модернізацію наших шкіл. Хтось мені скаже, що треба розвивати свій український ринок. Я не заперечую. Але мене приваблюють умови іноземного партнера. Скажімо, маємо кошти, щоб зробити ремонт тільки двох шкіл, а чехи пропонують вигідний варіант — відремонтувати десять, а гроші отримати лише за дві. За вісім шкіл кошти віддаватимемо протягом двох або трьох років. А якщо врахувати, що вже в перший сезон будемо економити на опаленні 30% — це ще один плюс. Причому ніякі відсотки при цьому не платитимемо, лише 2% страховки. Я, як «няня», поїхав до Праги, зустрівся з людьми, ми заповнили необхідні документи. З усього списку шкіл області чехи вибрали двадцять. Будемо працювати.
— Область оголосила масштабний ремонт доріг. Але, як ми знаємо, раніше існувала проблема з підрядними організаціями, які не хотіли працювати на території Луганщини. Ситуація змінилась?
— Так. Змінилась на краще. Сьогодні в область зайшли серйозні дорожні компанії, які мають досвід реалізації проектів на мільярди гривень. Їх дві—три українські та одна турецька. Вони мають свої асфальтобетонні заводи, що працюють за новими технологіями, отже, якість матеріалу буде гарантовано. На жаль, відсутність залізниці впливатиме на вартість робіт, оскільки щебінь до асфальтобетонних заводів доведеться розвозити машинами. Але ми шукаємо додаткові резерви. Важливі стратегічні напрями — це Просяне — Старобільськ, Танюшівка — Старобільськ, інші. Коли ми відновимо ці дороги, і ними почнуть користуватись перевізники, область отримає додатково 500 млн грн у вигляді щорічних податків. Загалом у поточному році ви побачите абсолютно нові дороги: Сєвєродонецьк — Станиця-Луганська, Сєвєродонецьк — Золоте тощо. Реально жителі Луганської області побачать набагато більше відремонтованих доріг, ніж це було раніше, причому якісних.
— А наскільки успішно в області триває підготовка до земельної реформи, проводиться інвентаризація землі, облік водойм. Яких результатів сьогодні досягнено?
— Насамперед скажу, що Луганська область перша в Україні за кількістю порахованих водних об’єктів та укладених договорів на їх утримання. Крім того, ми виділили кошти на паспортизацію всіх таких об’єктів, і вони освоєні. Стосовно обліку землі... Ви ж розумієте, що інвентаризація землі — дуже копітка праця і дуже дорогий процес. Це мільйони і мільйони гривень. Водночас можу сказати, що Луганська область недоотримує від незаконно оброблених земель десь 2 млрд грн. Це колосальні кошти, які міг би мати обласний бюджет. Зараз рухаюсь у напрямку пошуку фінансування, щоб крок за кроком, район за районом почати проводити цю інвентаризацію. Готовий бути і фермерською «нянею».
— Нещодавно довелось побувати на підприємстві «Мікрохім», що в Рубіжному. Привертає увагу програма «Бебі скринінг», яка проводить діагностику спадкових захворювань новонароджених. Але їй потрібна протекціоністська політика на рівні Києва. Це повинна бути державною програмою. Що ви думаєте з цього приводу?
— Так, я вже спілкувався з керівником підприємства, і про деякі речі ми домовились. Планую в цьому році профінансувати програму «Бебі скринінг» на 15 млн грн, щоб усі новонароджені в області пройшли таке обстеження безплатно, за рахунок обласного бюджету. Це крута річ — діагностика на 31 захворювання! Якщо при народженні дитини зробити такий аналіз, і він, скажімо, виявиться позитивним за певними захворюваннями, то протягом декількох днів можна на генному рівні змоделювати правильний прийом їжі чи окремих препаратів, щоб у дитини не виникла та чи інша хвороба. Я обома руками за таке обстеження! Спробую, звичайно, пролобіювати цей проект і в Києві.
— Не так давно запрацювало телебачення, котре веде мовлення на тимчасово окуповану територію. Якби у вас була можливість звернутись до людей з другого боку Сіверського Донця, що б ви їм сказали?
— Хотілося б зібрати пул людей з того боку і поспілкуватися. Спілкуватися треба. За шість років російської агресії вони чули багато дезінформації, жили в атмосфері дуже агресивної пропаганди. Зрозуміло, що шість років не пішли їм на користь. Тож хотів би посадити дітей з ОРЛО в автобуси і провезти їх Тернопільщиною, Львівщиною, звозити на Закарпаття і обов’язково — до Києва. Щоб вони на власні очі побачили, як живуть в Україні. На мій погляд, лише спілкування дасть можливість зрозуміти один одного.
— А ви вважаєте, ми готові до такого спілкування, до розуміння, до того, щоб почути одне одного?
— Так, це дуже важко. На жаль, у нас немає двох речей, які критично важливо потрібні: є пустеля, але немає Мойсея і сорока років. Покоління з агресивним мисленням повинно переродитись. Найбільша проблема людства в цілому — це кількість злоби в серці й у голові. Ситуація в Нових Санжарах просто відкрила цей гнійник і виплеснула його вміст на поверхню. Люди показали агресивність до чужої біди. А в нашому випадку буде ще складніше. Я це розумію. Але якщо Президент скаже, я поїду на ту територію після реінтеграції і буду, якщо потрібно, працювати там.
Луганська область.
Фото прес-служби Луганської ОДА-облВЦА.
