Очікується, документи розглянуть на позачерговому засіданні Верховної Ради.
Під час засідання комітету, яке відбувалося в режимі відеоконференції, парламентарії розглянули низку таких ініціатив. На їх ухваленні наполягав голова комітету Олександр Ткаченко, наголошуючи, що вжити певних заходів необхідно з огляду на поширення коронавірусу. "Це не проект закону, – наголосив він, – не зареєстрований законопроект, який виноситься на обговорення. Це пропозиції з огляду на кризову ситуацію, особливо в цій сфері – знайти та об'єднати зусилля для того, щоб допомогти креативним індустріям у цей час". Фактично, йдеться про пакет законів, які стосуються відання, крім гуманітарного, ще трьох інших комітетів – економічного, бюджетного та податкового. "Під час обговорення проекту бюджету ми зрозуміли, що деякі чиновники реагують на пропозиції у сфері культури в дивний спосіб, – зауважив О. Ткаченко. – Справді, в бюджеті ця стаття становить лише 0,5 відсотка. Це має вигляд як зойк у пустелі. Водночас знаємо, що в Німеччині виділяють 50 мільярдів (євро. – Прим. авт.), в Австрії дають прямі дотації в цій сфері, у Франції дають сотні мільйонів прямої підтримки, в Данії спеціальними важелями компенсують оренду та сплачують інші видатки за умови збереження робочих місць. Ми вивчаємо ці напрацювання".
На противагу голова комітету навів такі цифри: в галузі креативних індустрій нині в нашій країні задіяно понад мільйон працюючих людей, а їх внесок до ВВП країни становить понад чотири відсотки. Це одна з галузей , що найбільш стрімко зростає до того ж з найбільшою доданою вартістю, підкреслив О. Ткаченко. А розмови про те, що її підтримка не стоїть серед першочергових завдань, точаться, очевидно, через незнання цих фактів, припустив він. Парламентарій нагадав, що до переліку креативних індустрій належать телепрограми, книжки, сайти, фестивалі, музеї, театри та навіть глечики для молока. "Це смак та колір нашого життя, які ми не маємо втрачати, незважаючи на всі складнощі. – сказав він. – Але піднімаю це питання, бо складається враження, що нас не чують". Народний депутат поінформував: нині фіксується понад 50 відсотків падіння доходу в сфері креативних індустрій. Це світова тенденція і прогноз такий, що саме ця сфера постраждає найбільше від коронавірусу. "В Європі їм допомагають не тому, що багаті, а тому, що розумні", – заявив О. Ткаченко.
Під час обговорення всі члени комітету висловлювалися за необхідність підтримати запропоновані ініціативи. Відтак вирішено створити спільну міжфракційну робочу групу з представниками Міністерства культури та інформаційної політики. Вони й напрацюють єдиний пакет законопроектів, який внесуть на позачергове засідання Верховної Ради.
Ішлося під час засідання і про перспективу прямої фінансової підтримки у вигляді надання кредитів, і про збалансування державного бюджету в зв'язку із запропонованими змінами. Пропозиції, над якими працюватимуть у робочій групі, матимуть тимчасовий характер та діятимуть до кінця року. Серед іншого, пропонується, зокрема, звільнити креативні індустрії та заклади культури від сплати ПДВ на послуги, податку на прибуток та ПДФО, скасувати орендну плату за землю та податок на нерухоме майно. Кінотеатри можуть звільнити від орендної плати на період карантину та на три місяці після його закінчення тощо. Законодавці також мають намір розробити та затвердити програму фінансової підтримки малого та середнього бізнесу в креативних індустріях.
У рамках розгляду питань порядку денного члени комітету також підтримали президентський проект закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (№ 0032). Так звана "Тромська Конвенція" відкрита для підписання з 18 червня 2009 року і набере чинності після того, як десять держав-членів Ради Європи її ратифікують, пояснила заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Нині її вже ратифікували дев'ять країн, а Україна отримала шанс стати десятою та увійти в історію, запустивши в дію цей важливий міжнародний документ. "Це перший міжнародний документ, в якому держави не лише визнають право на доступ до інформації, а й погоджуються забезпечувати таке право, співпрацювати у сфері доступу, створити міжнародні моніторингові органи, – написала народний депутат на своїй сторінці в Facebook після того, як завершилося засідання комітету. – Фактично, Україні не потрібно вживати якихось додаткових імплементаційних заходів, адже чинний закон "Про доступ до публічної інформації" від травня 2011 року надає ширші гарантії доступу до публічної інформації, ніж у Конвенції. Але вона потрібна, щоб показати: Україна – демократична країна, яка не тільки вдало захищається від зовнішньої агресії, а й впроваджує міжнародні практики у інформаційній сфері. Сфера доступу до публічної інформації – це територія нашого успіху, який можна і варто масштабувати, поширювати на міжнародній арені".
Окрім того, народні депутати ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік та визнати її роботу незадовільною.
Фото фото rada.gov.ua.
