Не спиняє й те, що громадський транспорт та електрички не ходять, і добиратись за місто вкрай проблематично. Але жодні катаклізми не можуть зупинити час посадки.
Про роботи на сільських городах годі й казати. Там від вірусу чистим повітрям і лопатою «рятуються» не тільки місцеві жителі, але й містяни, котрі не працюють через карантин.
Та все одно такої картини, коли цілі родини виходили на ділянки, не побачиш. Приміські дачні ділянки, як і вулиці населених пунктів, майже порожні. Туди навідуються здебільшого ті, хто має свій транспорт.
От і виходить, що бажання до роботи є, а можливостей бракує. Охоти взятись за бульбу додає ще й минулорічна ситуація з її неврожаєм та високими цінами. Оскільки з коштами тепер сутужно, «картопляна валюта» знову в ціні. У багатьох родинах готові тяжко попрацювати на городі зараз, аніж платити захмарні ціни восени. Та як це зробити?
Для хмельничанки Валентини, котра в ці дні садить бараболю у селі Аркадіївці, що у Хмельницькому районі, це справді золотий час, бо вже не один рік вирощує селекційні сорти, цікавиться новинками картоплярства.
Оскільки має до вісімдесяти сортів, то ставку робить не так на загальний вал, як на якість майбутнього врожаю. Практично всю зібрану картоплю продає як насіннєву. І ціна за кілограм такої у три-чотири рази вища, ніж за звичайну. Здавалося б, вдалий бізнес варто тільки розвивати та примножувати. Але жінка каже, що навпаки скорочуватиме його. І через те, що їй з роками дедалі важче працювати на городі. І через карантинну ситуацію також. Адже нинішньої весни продати сортове насіння їй не вдалося, бо ярмарків немає, базари не працюють... Та й весь час наймати транспорт, щоб дістатись на ділянку, фінансово важко. Як справа розгортатиметься далі — невідомо.
Ті з господарів, хто зараз не потрапив на город, все одно ще не готові відмовлятись від картоплі остаточно. Дехто планує взятись за посадку пізніше, сподіваючись, що до середини травня карантин все-таки закінчиться.
Через «карантинні» обставини в обласному департаменті агропромислового розвитку не беруться прогнозувати, які площі займе картопля цьогоріч. Великі сільгоспвиробники такою культурою вже давно не займаються. Майже 99 відсотків урожаю вирощується в господарствах населення. Де ще не знають, чи вдасться справитись з городніми проблемами.
Варто очікувати, невизначеність позначається і на ціні. Якщо минулими роками о цій порі вартість бульби спадала, бо невдовзі ринок починав пропонувати свіжий врожай, тепер все інакше. Якщо всю зиму й осінь ціна протрималась в межах 11 — 14 гривень за кілограм, то тепер вона піднялася на 2—3 гривні. Хоча цікаво, що за тих же умов вартість моркви та буряку залишається стабільною — у межах 6—10 гривень за кілограм. Але замінити бульбу цим коренеплодам не під силу.
За два попередні роки картопляний вал в області впав з 1,3 мільйона тонн до одного мільйона. Серед пояснень була і низька врожайність, коли замість 220 центнерів з гектара отримали по 180. Але не можна відкидати й того фактору, що й посадкові площі були скорочені. Адже традиційно картоплею займаються люди старшого віку, а їм великі ділянки вже не під силу.
Які площі та врожаї очікувати цьогоріч, невідомо. Розуміючи це, багато хто планує посадити бодай по кілька відер, щоб вистачило для своєї сім’ї. А там, як вдасться.
Хмельницька область.
