Нові виклики потребують ефективних заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів і впровадження «зелених» технологій у всі сектори економіки. У 2019 році наша держава посіла восьме місце в рейтингу за привабливістю інвестицій у відновлювану енергетику серед країн, що розвиваються.
Варто зазначити‚ що 21 січня 2020 року Міністерством енергетики та захисту довкілля України було представлено проєкт Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року‚ який отримав як позитивні відгуки‚ так і зазнав критики з боку екоекспертів та громадськості. Загалом його розробка зумовлена необхідністю перегляду підходів до розвитку енергетики‚ спираючись на практику провідних європейських держав‚ і беручи до уваги важливість проблеми зміни клімату.
Нагадаємо‚ що Україна є учасником основних міжнародно-правових актів у сфері боротьби зі зміною клімату‚ а саме: Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 9 травня 1992 року‚ Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 11 грудня 1997 року‚ Паризької угоди від 12 грудня 2015 року. До речі‚ на 25-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату в грудні 2019 року наша держава заявила про готовність до «зеленого» енергетичного переходу і презентувала план удосконалення кліматичної та енергетичної політики.
Оскільки Україна впевнено рухається стратегічним шляхом євроінтеграції‚ вона має намір узяти участь у «Європейській зеленій угоді» (European Green Deal)‚ метою якої є перехід ЄС до кліматично нейтральної економіки до 2050 року. У січні цього року було створено міжвідомчу групу з подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи European Green Deal‚ що є консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.
Зауважимо‚ що в основу розробленої концепції покладено екоцентричний підхід до споживання енергії та ресурсів. Безумовно‚ енергетичні питання неможливо розглядати окремо від екологічних‚ адже вони тісно взаємопов’язані. Насамперед традиційна енергетика породжує серйозні екологічні проблеми‚ які вимагають комплексного розв’язання. На сьогодні одним із пріоритетних напрямів розвитку енергетики є її екологізація та декарбонізація. Максимізація енергоефективності‚ відмова від видобування і використання викопного палива та поступовий перехід на відновлювані джерела енергії дадуть змогу зменшити викиди парникових газів‚ сприяти сталому розвитку економіки держави‚ покращити стан довкілля‚ а‚ отже‚ і протидіяти зміні клімату.
У документі запропоновано «зменшити обсяг викидів парникових газів так‚ щоб забезпечити перехід до кліматично нейтральної економіки України у 2070 році у соціально прийнятний та економічно ефективний спосіб».
Зі свого боку до 2030-го уряд поставив собі за мету зменшити обсяг викидів парникових газів до рівня‚ який буде задекларовано в другому національно-визначеному внеску згідно з положеннями Паризької угоди 2015 року‚ що має відповідати висновкам Спеціального звіту Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (МГЕЗК) про наслідки підвищення глобальної середньої температури на 1,5°С. «Зелений» енергетичний перехід України до 2050 року має відбуватися в найближчі роки відповідно до інтегрованого Національного плану з енергетики та боротьби зі зміною клімату до 2030 року.
Під час реалізації «зеленого» енергетичного переходу має бути досягнуто такі цілі: створення енергонезалежної держави; ефективне‚ прогнозоване‚ стале та доступне виробництво й споживання енергії; здійснення переходу нашої держави до кліматично нейтральної економіки до 2070 року.
Які ж заходи передбачає «зелений» енергетичний перехід України? По-перше‚ це декарбонізація економіки та енергетики. По-друге‚ забезпечення низьковуглецевої та ресурсоефективної промисловості. По-третє‚ впровадження екологічно чистих видів транспорту. Особливу увагу Міністерство енергетики та захисту довкілля України приділяє науковим дослідженням і підтримці технологій та інновацій у сфері протидії зміні клімату‚ а також цифровізації економічних процесів.
Зазначимо‚ що енергоефективність та енергозбереження є основними складовими «зеленого» енергетичного переходу України. Розвиток відновлюваних джерел енергії поряд із заходами з підвищення енергоефективності створять найкращі умови для декарбонізації української економіки. Крім того‚ відмова від викопного палива та поступовий перехід нашої держави на використання відновлюваних джерел енергії не тільки зменшать викиди парникових газів‚ а й змінять структуру економіки України.
Зокрема‚ йдеться про трансформацію вугледобувної промисловості. До речі‚ діяльність Мінекоенерго зосереджено на підготовці законопроекту про енергоефективність‚ прийняття якого є євроінтеграційним зобов’язанням згідно з вимогами Директиви 2012/27/ЄС‚ і законопроекту щодо реформування податку на СО2. Доречно нагадати‚ що у 2019 році було прийнято Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»‚ який набуде чинності з 1 січня 2021 року. Насамперед він визначає єдину методику розрахунку викидів парникових газів для підприємств однієї галузі.
Варто звернути увагу на той факт‚ що приблизно 18 європейських держав‚ турбуючись по майбутнє наступних поколінь‚ підтвердили своє бажання повністю відмовитися від видобутку та спалювання вугілля‚ яке здійснює деструктивний вплив на навколишнє середовище і несе загрозу здоров’ю людей. Україна як держава з європейськими цінностями підтримує цю ініціативу‚ про що свідчить Концепція «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року.
Запровадження екологічно чистих видів транспорту в перспективі має значно зменшити обсяг викидів парникових газів‚ оскільки більшість видів транспорту використовують різні види палива‚ які належать до нафтопродуктів.
Важливе місце в «зеленому» енергетичному переході відведено науковим дослідженням у сфері зміни клімату. Налагодження діалогу українських учених з міжнародними науковими установами для спільної роботи над створенням нових ідей щодо протидії зміні клімату є пріоритетом уряду. Натомість держава має забезпечувати фінансування вдалих наукових проектів та створювати нові робочі місця в низьковуглецевій економіці.
Зауважимо‚ що під егідою Мінекоенерго та Світового банку українські й зарубіжні науковці вирішили вивчати вплив змін клімату на лісове і сільське господарства та здоров’я людей‚ що дасть змогу передбачити ризики наслідків у нашій державі за різними сценаріями до 2030-го, 2050-го і 2100 року. Наукові дослідження проводитимуть учені з Українського гідрометеорологічного інституту, Українського науково-дослідного інституту лісового та агролісного господарства‚ Інституту громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва спільно з Баським центром змін клімату та Metroeconomica.
У цьому зв’язку нагадаємо‚ що у своїй доповіді Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зазначив‚ що людство має наукові знання та технології для боротьби з негативними наслідками кліматичних змін‚ але йому бракує політичної волі‚ щоб припинити фінансування нафтових і вугільних підприємств та ввести податок на викиди вуглецю.
Загалом громадські екологічні організації позитивно оцінюють крок Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо розробки цієї концепції‚ яку мають прийняти найближчим часом‚ але наголошують на її недоліках.
Насамперед вони закликають збільшити частку відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії до 2050 року з 70% до 100%. На їхню думку‚ Україна має досягти кліматичної нейтральності до 2050-го‚ а не до 2070 року. Крім того‚ екоактивісти вважають, що наша держава повинна відмовитися від атомної енергетики та будівництва нових атомних потужностей до 2035 року. Також‚ з їхньої точки зору‚ доцільно не допустити й будівництва нових потужностей великої гідроенергетики до 2050 року через значну шкоду водним ресурсам України. До того ж вони рекомендують визначити дату повної відмови від використання вугілля до 2035 року та приділити увагу програмам соціально-економічної підтримки вугільних регіонів.
Таким чином‚ прийняття та реалізація концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року сприятимуть впровадженню заходів з підвищення енерго-ефективності‚ розвитку відновлюваних джерел енергії‚ реконверсії вугільних регіонів‚ зменшенню викидів парникових газів і виконанню взятих на себе державою міжнародних зобов’язань в рамках Паризької угоди 2015 року.
Водночас модернізація власної енергетичної та кліматичної політики на основі аналізу досвіду європейських держав дасть змогу Україні посилити свої позиції як одного з лідерів у глобальній боротьбі зі зміною клімату та забезпечити сталий розвиток української економіки‚ створивши найкращі умови для залучення іноземних інвестицій у неї.
Яна ПАВКО‚ кандидат юридичних наук‚ експерт з міжнародного права.
