На засіданні Європейського парламенту, присвяченому ухваленню резолюції щодо заходів ЄС у сфері боротьби з пандемією коронавірусу та її наслідками, Польщу було згадано також у контексті планованих президентських виборів.

В ухваленому 395 голосами (при 171 — проти та 128 — утрималися) документі Європарламент визнав «абсолютно невідповідними європейським цінностям (…) заходи польського уряду — зміну закону про вибори всупереч постанові Конституційного суду і положенням чинного закону — стосовно проведення під час пандемії президентських виборів, що може загрожувати життю польських громадян і поставити під сумнів принцип вільних, рівних, безпосередніх і таємних виборів, викладений в Конституції РП». Варто додати, що в тому ж пункті резолюції Європарламент засудив також «рішення угорського уряду про продовження надзвичайного стану на невизначений термін, про надання урядові безтермінових повноважень на реалізацію влади шляхом видавання декретів, а також послаблення наглядової функції національного парламенту в надзвичайних ситуаціях».

У наступному пункті резолюції ЄП закликав Єврокомісію, аби та терміново дала оцінку, чи запроваджувані в Польщі та Угорщині надзвичайні заходи відповідають договорам Європейського Союзу. Також йдеться про те, аби «ЄК використала всі можливі інструменти і санкції, у тому числі бюджетні, щоб дати відповідь на серйозні та постійні порушення» і підкреслити «необхідність дотримання механізмів ЄС у сфері демократії, верховенства права та основних прав». У резолюції ЄП є також заклик до Ради ЄС, щоб та «повернулась до дискусії і процедур, пов’язаних із уже започаткованими провадженнями на підставі статті 7 Договору».

Євродепутати від правлячої в Польщі партії ПіС, які голосували проти вищезгаданої резолюції, назвали «внесення питання кореспонденційного голосування до тексту резолюції черговим проявом стигматизації» їхньої країни ЄП.

В польському уряді категорично не погоджуються з оцінками Європарламенту. Зокрема, шеф канцелярії Ради міністрів Міхал Дворчик наголосив: «Запроваджувані нами зміни, спрямовані саме на те, щоб голосування могло бути безпечним у тій ситуації, в якій опинилися ми, опинилася Європа. Вони використовуються в інших країнах, тож ми використовуємо перевірені взірці, а отже, не може бути мови про якісь відмінності в стандартах».

А тим часом між партією влади і опозицією точиться дискусія щодо можливості перенесення терміну виборів: на два роки — шляхом внесення змін до Конституції про продовження строку повноважень діючого президента з виключенням можливості балотуватися йому на другий термін (пропозиція влади) або на 16 травня 2021 року — на підставі оголошення стану стихійного лиха (пропозиція «Громадянської коаліції» — найбільшої опозиційної фракції в Сеймі).